400 реконструкторів з усієї країни в історичній польській і радянській формах взяли участь у XII Катинській ході тіней у Варшаві. Це данина польським офіцерам, убитим Радянським Союзом у Катині та інших місцях на Сході.

Наступного тижня відзначатимуть День пам’яті жертв Катинського злочину. Він вшановується у зв’язку з річницею публікації німцями в 1943 р. відомостей про відкриття масових поховань громадян Польщі в Катинському лісі.

«Уже вдванадцяте разом з Інститутом національної пам’яті ми організовуємо у Варшаві Катинську ходу тіней. Це данина убитим НКВСівцями у 1940 р. солдатам Війська Польського, Корпусу охорони прикордоння, державної поліції, а також представникам інших органів, чиновникам, вчителям та правникам. У марші беруть участь члени груп реконструкції з усієї країни, одягнені в форму з різних формувань того періоду», – сказав голова «Об’єднання Радослав» Гжегож Криніцький.

Він зазначив, що реконструктори також відтворюють конкретні постаті осіб, убитих у Катині та інших місцях Сходу.

«Їх супроводжують людьми, вдягнені в цивільне вбрання тієї епохи. Вони показують страждання, яких зазнали близькі вбитих поляків, вшановують їхню трагедію, яку вони пережили за ці роки. У марші беруть участь представники багатьох груп історичної реконструкції, товариств, а також приватні особи, які хочуть вшанувати пам’ять своїх близьких, що загинули в результаті цього жахливого злочину. Вони намагаються якомога точніше відтворити форму тогочасних військових, щоби показати варшав’янам або туристам, як виглядали польські солдати», – підкреслив Криніцький.

У постановці взяли участь понад 400 людей із груп історичної реконструкції, які, сформовані в колону ув’язнених і супроводжувані «офіцерами НКВС», вирушили з Музею Війська Польського. Їх супроводжував автомобіль НКВС, так званий воронок. Такими автомобілями польських в’язнів везли зі станції Гнєздово до Катинського лісу. Військові колони супроводжувалися реконструкторами, що грали цивільне населення, зокрема жінок та дітей у костюмах того періоду. Група наймолодших учасників ходи несла розгорнутий біло-червоний прапор.

Під час маршу підкреслювалося, що його учасники хотіли би вшанувати жертв Смоленської катастрофи, зокрема особливо близьких для них – президента Правління польської катинської фундації Божени Лоєк, скульпторки та доньки убитого в Харкові офіцера Катажини Піскорської, президента Всесвітньої асоціації солдатів Армії Крайової Чеслава Цивінського та голову Катинського комітету Стефана Меляка.

Хода пройшла через вулиці Нови Свят, Краковскє Пшедмєсце, площу Замкову та площу Красинських, а завершилася поблизу пам’ятника особам, що загинули та були вбиті на Сході. Під час маршу зачитали листи із таборів, лист убитих офіцерів та спогади про вбитих священнослужителів.

У ході взяв участь, зокрема, євродепутат Ришард Чарнецький.

Після радянського нападу на Польщу 17 вересня 1939 р. у полоні опинилися близько 250 тис. поляків, зокрема понад 10 тис. офіцерів, які потрапили в мережу таборів, створених керівником НКВС Лаврентієм Берією. Навесні 1940 р. офіцери НКВС, виконуючи постанову Йосипа Сталіна та його політбюро від 5 березня 1940 р., розстріляли близько 22 тис. польських громадян, що утримувалися в таборах і в’язницях Радянського Союзу.

Серед убитих була еліта довоєнної Польщі: офіцери польської армії, поліцейські та офіцери запасу, а також чиновники, лікарі, професори, юристи, вчителі, інженери, священнослужителі, письменники, торговці та громадські діячі. У час, коли сили НКВС вбивали польських полонених та в’язнів, їхні сім’ї стали жертвами масової депортації до СРСР, яку також здійснювала радянська влада.

Джерело: TVP Info