Польща та Україна
Українські діти в польських навчальних закладах без належної опіки

«Батьки в Україні платять посередникам, щоб відправити свою дитину до польської школи. Вони часто передають опіку над дитиною на підставі довіреності. Законність такої практики викликає серйозні сумніви відповідно до польського сімейного права. Це явище може бути джерелом проблем і для керівників шкіл.

Президент фонду польського-українського співробітництва «U-WORK» Рафал Грабовський пояснює, що трапляються ситуації, коли батьки передають юридичну опіку над дитиною в нотаріуса ще в Україні. «Людина, яка перебуває в Польщі, стає опікуном, але це робиться не через суд. Цей опікун повинен вирішувати в Польщі всі питання, але мало того, що кожен місяць він отримує за це певну суму, а ще й вимагає по 100 або 200 злотих за кожну додаткову дію», – говорить він.

На думку юристів, така довіреність не має підстав у польському законодавстві. «Батьки не можуть уповноважити третю особу, яка не є викладачем», – каже адвокат Йоанна Парафіанович. (...)

Рафал Грабовський зазначає, що бувають ситуації, коли українські громадяни записують своїх дітей до школи в Польщі, а потім із різних причин повертаються до своєї країни. «Простішою є ситуація, коли батьки працюють на іншому кінці Польщі. У цій ситуації дитина теж залишається без батьківської опіки», – підкреслює президент фонду. Він зазначає, що інтернати не можуть забезпечити належний догляд за дитиною. «Гуртожитки намагаються впоратися з цим, як тільки можуть, обмежуючи, наприклад, можливість виходу за межі території після 19.00», – говорить Грабовський.

Посередництво – це ціла промисловість в Україні

Як він підкреслює, батьки платять за те, щоби відправити свою дитину до польської школи. «Це ціла промисловість. (...) Така ситуація часто виникає внаслідок незнання правил зарахування дитини до польської школи або університету. Відправка дитини до польського вишу – це не тільки престиж, але й бажання забезпечити гарну освіту. (...) На жаль, вибір школи або університету через посередника часто закінчується тим, що діти не завершують навіть першого курсу і в кращому випадку змінюють факультет, – розповідає Грабовський. (…) – Варто зауважити, що учні закінчують школу в Україні раніше, ніж у Польщі, тому часто починають навчання до повноліття».

На його думку, навчальним закладам вигідно приймати студентів з України. (…) Експерт пояснює, що справа стосується передусім технікумів із посередньою репутацією, які через малу кількість абітурієнтів можуть не набрати груп. (...)

«Додатковим питанням є медичне страхування учнів та студентів, якщо батьки не перебувають у Польщі або не мають трудового договору зі страхуванням. Так дитина може залишитися без медичного страхування, поки школа не повідомить про це, а для цього також потрібен опікун. Деякі школи не знають про процедуру реєстрації дитини в системі медичного страхування», – вважає Грабовський. (...)

Відправляють дитину до Польщі з міркувань безпеки

Олександра Запольська з фонду «Зустріч» відзначає, що батьки, які відправляють свою дитину до Польщі, переконані, що вона їде у безпечну країну. (…) «Буває, що батьки, які живуть поблизу зони воєнних дій, відправляють дитину за кордон, побоюючись за безпеку своїх нащадків. Я знаю про випадки, коли через війну гинули кілька учнів із класу», – каже вона.

На її думку, необхідно врегулювати питання опіки над молоддю, яка хоче вчитися в Польщі. «Потрібні системні рішення. Тобто не заборонити приїзд до Польщі, а вирішити певні питання», – вказує вона та додає, що необхідно також створити програми підтримки для молоді, яка приїжджає до Польщі. «Молоді мігранти – це люди, які потребують особливої підтримки, психологічної та адаптивної», – говорить вона. (...)

Батьки не можуть передати опіку фірмі

«Батьківство, як згідно з законом, так і на практиці, не передбачає можливості надання довіреності на виконання батьківських обов’язків, – каже порталу prawo.pl адвокат Йоанна Парафіанович. – Батьки не можуть передати повноваження третій особі, яка не є вчителем, навіть якщо вони зроблять це у формі нотаріальної довіреності, підписаної кров’ю. Форма не має значення». (...)

Юристка додає, що директор установи, який вважає, що особа, котра використовує таку довіреність, є опікуном дитини, бере на себе професійний, кримінальний і цивільний ризик, а тому повинна відмовитися приймати заяву про вступ до школи. Але опіка над учнем не зводиться лише до прийняття до навчального закладу. Зазвичай школа контактує з батьками теж у справі батьківських зборів або екскурсій.

«Існує прогалина в освітньому законодавстві. Ситуація, коли неповнолітні учні з закордону залишаються в країні без супроводу, не передбачена законодавством», – каже професор Антоній Єжовський. (...)

Проблема, зрештою, стосується не тільки середніх шкіл. Як зазначає доктор Аніта Бжозовська з Центру досліджень міграції Варшавського університету, система освіти в Україні відрізняється від польської, тому учні можуть вступати до вищих навчальних закладів після закінчення 11 класу, тобто ще до 18 років. Тому багато неповнолітніх українців навчаються в польських університетах, особливо приватних, які в період демографічного спаду мають проблеми з пошуком абітурієнтів. (...)

Пропозиції для студентів з України особливо активно поширюють університети з Ряшева, Кракова, Любліна та Варшави. Вони напрацювали власну практику опіки над неповнолітніми студентами, які живуть у школах-інтернатах, зокрема ввели досить суворі правила виходу з території навчального закладу.

Джерело: prawo.pl

Схожі публікації
Представники УГКЦ у Польщі зустрілися з американськими єпископами, щоб обговорити душпастирську роботу та підтримку українських біженців, зокрема організацію центрів психологічної допомоги.
У Варшаві з 1 червня планують запровадити загальноміську нічну заборону на продаж алкоголю – з 22:00 до 6:00, що, за словами експертів, має зменшити рівень злочинності та небезпечних ситуацій.
Рада Варшави ухвалила рішення запровадити нічну заборону продажу алкоголю в усьому місті.
Президент Кароль Навроцький відмовився підписувати закон про використання європейських пільгових кредитів на оборону, наголосивши на загрозі для суверенітету та безпеки країни.
Уряд Південної Кореї виділив 15 млн доларів на підтримку українських біженців у Польщі.
Thinking Wisely – це безплатна інтенсивна літня школа Центру Мєрошевського для осіб, які бажають у майбутньому формувати громадську думку, працювати в аналітичних центрах, медіа, дипломатії або науці.
Польські підлітки проводять зі смартфоном у середньому близько шести годин щодня.
Мешканці Любліна та представники української громади міста відзначили 212-річчя з дня народження Тараса Шевченка читанням його поезії в однойменному сквері в центрі міста.
Нові законодавчі положення, що обмежують допомогу для біженців з України, уже діють і створюють перші проблеми.