Польща та Україна
«Невтрачена Лемківщина»: драма і феномен гордого народу

«Бездушні рішення верхівки, яка керувала Польщею від середини 1944 р., вигнали з батьківських земель майже усіх лемків. На землі предків залишився мізерний відсоток її колишніх жителів. Це близько 2000 осіб, розсіяних по території, де ще недавно жило близько 130 тис. лемків. У селах, які нараховували перед виселенням кількасот мешканців, тепер можна знайти кілька жителів», – пише Станіслав Крицінський, автор книги «Невтрачена Лемківщина» («Łemkowszczyzna nieutracona»).

Цю книгу, яку подали на VII конкурс імені отця Болеслава Кумора, варто прочитати. Потрібно зануритися в неї, щоби поглибити свої знання про лемків та історію Лемківщини, зокрема примусової акції переселення «Вісла».

У виданні описана історія Лемківщини від початку Другої світової війни до сучасності.

«Невтрачена Лемківщина» – це третя, остання і найважливіша частина розповіді про Лемківщину, яка завершує серію з книг «Лемківщина по обидві сторони Карпат» і «Лемківщина. Час війни і миру».

«В ній описаний найдраматичніший період історії, який вирішив лемківське «бути чи не бути». Вереснева кампанія 1939 р. і Карпатсько-Дуклінська операція були тільки жахливою увертюрою до подій, які мали статися в 1945–1947 рр., а саме до примусових виселень на територію радянської України та операції «Вісла» (1947 р.), під час якої майже всіх лемків вивезли на так звані Повернені землі, яким приклеїли ярлик «українських бандитів», – йдеться у формулярі заявки на премію.

Часи ПНР – це час доносів, стеження, життя в страху і неможливості вести громадянську чи політичну діяльність. Лише після 1990 р. почали виникати лемківські організації, які берегли окремішність цієї етнічної меншини, а можна також сказати, що народу. Знімок лемківських похоронів часів Другої світової війни, вміщений на обкладинці, сповнений глибоким символізмом. Події 1944–1989 рр. вказували на те, що на Лемківщину чекає невблаганна смерть.

Проте після 1990 р. розпочалося відродження лемківської свідомості, і хоча тих, які іменують себе лемками, дуже небагато, проте все сильнішою стає надія, що феномен Лемківщини не буде втрачений, а ще житиме довгі роки. Ця книжка висвітлює цей феномен і основи його виникнення.

У книжці є багато архівних фотографій, документів, карт. Усього публікація має 280 сторінок. Видавець – Wydawnictwo Libra PL Rzeszów (2018 р.).

Джерело: sadeczanin.info

Схожі публікації
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Науковці завершують ДНК-дослідження, які дозволять уперше встановити імена жертв Волинської трагедії, похованих у Пужниках на Тернопільщині.
Міністерство культури України видало дозвіл на пошук останків польських жертв українських націоналістів у колишньому селі Гута-Пеняцька у Львівській області. Про це вчора, 18 лютого, відомство повідомило на своєму сайті.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) оголосила конкурс програм (проєктів, заходів), розроблених громадськими об’єднаннями національних меншин (спільнот) України, для реалізації яких надається фінансова підтримка у 2025 р.
У центрі Москви відкрили виставку «Десять століть польської русофобії», підготовлену Російським військово-історичним товариством.
2 серпня світ згадував одну з найбільш замовчуваних трагедій Другої світової війни – геноцид ромського народу.
Україна та Польща узгодили наступні кроки в пошуково-ексгумаційних роботах і зміцненні співпраці в галузі охорони культурної спадщини.
Учора, 13 липня, в луцькому римо-католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла відбулася урочиста меса на згадку про жертв Волинської трагедії, вбитих українськими націоналістами в 1943 р.