Заробітна плата динамічно зростає не тільки у великих компаніях, але й у бюджетному секторі. Цього року можна очікувати ще більшого тиску з боку працівників державного сектора.

Середньомісячна винагорода в національній економіці Польщі за 2018 р. склала 4585 злотих, про що в понеділок, 11 лютого, повідомило Головне управління статистики (ГУС). Це номінально на 7 % більше, ніж у 2017 р., а реально (із врахуванням інфляції) – на 5,3 %. Обидва показники виявилися найвищими з 2008 р. (тоді вони становили 10,1 та 5,9 % відповідно).

Дані про заробітну плату в економіці охоплюють всі суб’єкти, зокрема компанії, де працює менше 10 осіб, а також бюджетну сферу. «Загалом, йдеться про близько 9,5 млн працівників, тобто це більш надійний показник ситуації на ринку праці, ніж щомісячна інформація статистичних органів із сектору підприємств», – пояснює Лукаш Козловський, головний економіст Федерації польських підприємців. «Ці дані показують, що тиск на збільшення платні та динамічне зростання заробітної плати дійсно відчуваються на ринку», – додає він.

Кілька місяців тому це було не так очевидно. Наприклад, у першому кварталі цього року заробітна плата в секторі підприємств (де працює 10 і більше осіб) номінально зросла на 7,5 %, а в державному секторі – лише на 4,3 %. Тільки з третього кварталу бюджетні працівники почали наздоганяти різницю.

Питання полягає в тому, як зростатимуть доходи в Польщі в цьому році? «Здається, що 2019 р. буде вже не таким хорошим, як останній. Очікується, що темпи економічного зростання сповільняться. Компанії, щоправда, досі нарікають на відсутність робочих рук, але набори персоналу вже не такі масштабні, як у 2018 р.», – сказав Козловський.

На його думку, деякі симптоми були помітні ще наприкінці 2018 р. Заробітна плата у великих компаніях зростала на 6 %, а на початку року – майже на 8 %. Також рівень безробіття, з урахуванням сезонності, перестав падати.

«Здається, що 2019 р. призведе до послаблення позитивних тенденцій на ринку праці», – погоджується Моніка Федорчук, експертка конфедерації «Lewiatan», коментуючи дані ГУС. Вона зазначила, що вже помітні ознаки зниження попиту на просту роботу, яку надають низькокваліфіковані робітники. Тому не варто очікувати суттєвого збільшення кількості працівників, тому що немає великих інвестицій, що створюють робочі місця.

«Це може означати, що середня заробітна плата в економіці більше не зростатиме настільки швидкими темпами, як минулого року, хоча, звичайно, можуть існувати компанії або сектори економіки, які досі конкуруватимуть за кращих працівників, пропонуючи їм більш високу платню, ніж конкуренти», – аналізує Федорчук.

«Але не варто очікувати колапсу на ринку праці», – каже Марцін Мровєц, головний економіст банку «Pekao». «За останні 30 років ми звикли до того, що більш низький темп зростання ВВП означає, що тиск на заробітну плату негайно знижується. Цього разу буде інакше, оскільки попит на роботу залишається сильним, але пропозиція досі падає», – підкреслює він.

За словами Мровця, зарплати в секторі підприємств у 2019 р. номінально збільшаться на 6–6,5 % (у 2018 р. вони зросли на 7,1 %). Значного збільшення можна очікувати і в державному секторі. «Підвищення платні оминуло державних службовців, тож не дивно, що зараз вони вимагають компенсації», – додає він.

Це можна побачити на вулиці, тобто у протестах працівників бюджетних установ. У вересні у демонстраціях брали участь, зокрема, вчителі, пожежники, судові працівники, медики, соціальні працівники та тисячі інших працівників державних установ. Поліцейським завдяки кількамісячній акції протесту вдалося вибороти підвищення в розмірі близько 560 злотих (розділені в цьому році на дві частини), а вчителі після важких переговорів з міністром отримали обіцянку про збільшення платні на 10 % (двічі по 5 %). Найбільше постраждалими виглядають у цьому контексті працівники центральних державних установ, платня яких заморожена вже майже 10 років (хоча вони отримують індивідуальні підвищення) і яким важко вийти на вулиці.

«Тиск на підвищення заробітної платні справді є проблемою для компаній, що базуються на дешевій роботі та для державного сектора», – підкреслює Мровєц.

Джерело: Rzeczpospolita