20 січня 1924 р. був опублікований Наказ президента Республіки Польщі щодо монетарної системи, в якому заявлялося, що новою розрахунковою одиницею у Республіці Польща є злотий. Під час роботи над реформою фінансової системи держави розглядалися теж інші пропозиції назв для нової валюти: пяст, поль і лех.

Валютна реформа і санація казначейської системи були найважливішими завданнями створеного 19 грудня 1923 р. позапарламентського кабінету, який очолив Владислав Грабський. У момент призначення його прем’єр-міністром економічна ситуація в Польщі була винятково важкою. Гіперінфляція призвела до того, що ціни зростали щодня. Під кінець вересня 1923 р. за 1 американський долар треба було заплатити 75,8 тис. польських марок, а в середині січня 1924 р. – вже 9,8 млн.

20 грудня у виголошеній на засіданні Сейму і Сенаті програмній промові прем’єр Грабський, який одночасно виконував обов’язки міністра фінансів, окреслюючи найважливіші завдання уряду, заявив: «Домінантне значення серед завдань, відповідно до ситуації, в якій сьогодні перебуває наша країна, має санація фінансової системи. Адже ми дійшли до такого стану, що жоден поступ у жодній галузі, навіть у галузі освіти, не кажучи вже про реформу сільського господарства та соціальні програми, стають неможливими, якщо ми насамперед – і не зволікаючи – не справимося з фінансовими проблемами, які не тільки паралізують всякі пориви до вдосконалення нашого внутрішнього стану, а й створюють небезпеку як для утримання внутрішнього миру, так і оборонної ситуації нашої країни, яка вимагає значних фінансових вливань».

28 квітня польський банк розпочав емісію злотого, який за курсом дорівнював швейцарському франку.

Джерело: niezalezna.pl