Органічне сільське господарство має більш негативний вплив на клімат, ніж традиційне виробництво продуктів харчування. Це пов’язано з необхідністю використання більшої площі полів для вирощування однакової кількості їжі.
«Наше дослідження показує, що органічний горошок, вирощений у Швеції, має на 50 % більший вплив на клімат, ніж звичайний. Для деяких харчових продуктів різниця у впливі – ще більша. Наприклад, у випадку шведської органічної озимої пшениці різниця становить близько 70 %», – вважає професор Стефан Вірсеніус з університету Чалмерс, один із авторів дослідження.
Причина, через яку органічна їжа має набагато гірший вплив на клімат, – це те, що врожайність на гектар значно нижча, головним чином тому, що не використовуються добрива. Щоб одержати таку ж кількість органічних продуктів, потрібна значно більша площа полів. Проривом у новому дослідженні є висновок про те, що вирощування органічних продуктів має негативний вплив на клімат.
«Збільшення землекористування в органічному господарстві побічно призводить до збільшення викидів двоокису вуглецю через вирубування лісів», – пояснив Стефан Вірсеніус.
Виробників харчових продуктів у світі об’єднує торгівля. Якщо ми вироблятимемо менше їжі в сільськогосподарських районах будь-якої країни, тому що зробимо ставку на органічні продукти, сприятимемо вирубці лісів у тропіках, адже там потрібно буде більше полів для перекриття дефіциту. З кліматичного погляду, навіть органічне молоко та м’ясо є гіршими, ніж їх звичайні аналоги, оскільки вони виробляються з використанням біологічної паші. Це означає, що площа полів, необхідних для їх виробництва, є більшою.
«Той факт, що використання більшої площі полів має негативний вплив на клімат, не враховувався при попередніх порівняннях органічних та звичайних методів виробництва харчових продуктів», – зазначив Стефан Вірсеніус.
Органічні продукти – смачніші, а тварин вигодовують більш гуманним чином. Однак, коли справа доходить до клімату, вибір продукту із маркою EKO – набагато гірша альтернатива.
Джерело: Rzeczpospolita
