Польща та Україна щодо безпекової політики повинні напрацювати довгострокову стратегію протидії Росії.

Питання безпеки, що об’єднують Польщу та Україну, повинні перетворитися у спільну стратегію протидії Росії. Такого висновку досягли учасники дискусії, що відбулася в четвер, 29 листопада, у Фонді імені Стефана Баторія у Варшаві.

Дискусію «Польща та Україна у неспокійному світі: союз чи конфлікт?» провели Фонд імені Баторія та міжнародний фонд «Відродження» під патронатом порталу Eastbook.eu. Учасники дискусії прокоментували, зокрема, реакцію польської влади на інцидент у Керченській протоці.

Завідувач Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України Надія Коваль вважає, що реакція Польщі на форумі Ради безпеки ООН була дуже важливою. «Польща виступила там з дуже зрозумілою реакцією, ми дуже це цінуємо», – сказала вона та підкреслила, що питання безпеки є найважливішим як для Польщі, так і для України. За її словами, Польща – це країна, яка найкраще розуміє цю проблему і те, що російські дії на сході України – це не тільки та виключно проблема України, але й цілого регіону.

На погляд експерта з міжнародного права, радника в міжнародному фонді «Відродження» Тараса Качки, позиція, яку Польща прийняла у Раді безпеки ООН, була «чіткою та однозначною». «Це не була навіть підтримка України, а правильна класифікація того, що сталося», – сказав він. Тарас Качка підкреслив, що для України важлива «не побічна реакція на події, а формування інформації щодо того, що робить Росія, яка не дбає про міжнародне право, не дотримується засад цивілізованих міжнародних відносин». Він зазначив, що у відносинах між Україною та Польщею питання безпеки є спільними і вони «повинні перетворитися у спільну стратегію протидії Росії». За його словами, Польща, як і Україна, розуміє безпекову політику, і як країна Європейського Союзу може бути її адвокатом у ЄС.

«Ніхто не є настільки наївним, аби вважати, що Росія завтра або післязавтра змінить свою політику, це довготермінова загроза, а отже напрямок та особливість польсько-української співпраці теж повинні були довготерміновими», – сказав експерт.

Віце-директор Центру польсько-російського діалогу та порозуміння, член Польсько-українського форуму партнерства Лукаш Адамський зауважив, що задоволений заявою МЗС Польщі, яка «була зроблена значно швидше, ніж заяви міністерств інших держав» і «вказує, що це не єдиний акт агресії Росії, а продовження анексії, що триває вже майже п’ять років».

Директорка аналітичного центру pro public pono фонду Баторія – ForumIdei, спів-голова Групи польсько-українського діалогу, екс-посол Польщі в Москві, екс-віце-міністр закордонних справ Польщі Катажина Пелчинська-Наленч зазначила, що події в Керченській протоці були певним «отверезінням» для Польщі та України у взаємовідносинах. «Обидві сторони зрозуміли, що є певний стратегічний інтерес, який нас об’єднує, що він важливий, реальний, відчутний, що це неправда, що Україна може обійтися без Польщі і що український безпековий інтерес не співпадає з польським інтересом», – сказала вовна.

Пелчинська-Наленч зазначила, що не задоволена польською реакцією на сучасну українсько-російську кризу. «Не тому, що я вважаю, що заява МЗС була поганою, вона була доброю, і не тому, що була невчасною, бо була вчасною, але вважаю, що обмеження своєї політики до поширення заяв є захисною політикою», – підкреслила вона. На її переконання, після заяв МЗС Польщі та позиції в Раді безпеки ООН потрібно зробити «кроки на високому рівні». «Телефонний дзвінок до президента, прем’єра до канцлерки Німеччини, до президента Макрона – європейська розмова на найвищому рівні про те, що відбувається, що це не тільки черговий інцидент, що це збільшення російського володіння, розширення зони окупації та тестування реакції Заходу», – зауважила Пелчинська-Наленч.

У неділю МЗС Польщі зробило заяву, у якій засудило агресивні дії Росії та закликало її владу поважати міжнародне право. У понеділок з ініціативи президента України Петра Порошенка відбулася телефонна розмова з президентом Анджеєм Дудою. У вівторок лідер Громадянської платформи Ґжеґож Схетина звернувся до президента Польщі з проханням якомога швидше скликати Раду національної безпеки у зв’язку із ситуацією в Україні. Речник президента Блажей Спихальський сказав у четвер, що «на сьогодні такого рішення немає». Спихальський додав, що «немає розмови» щодо поїздки президента Польщі до Києва.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy