Польща і світ
Останній безпечний поріг глобального потепління. Тривожний звіт

Потрібно прагнути до скорочення глобального зростання температури до 1,5 градуса до кінця століття – це головний висновок останньої доповіді Міжурядової групи експертів із питань змін клімату (IPCC), яка стане науковою підставою для обговорень на Кліматичному саміті COP 24 у Катовіце.

Доповідь IPCC була опублікована 8 жовтня в Південній Кореї. Команда авторів доповіді нараховувала 91 вченого з 40 країн. Зміст базується на шістьох тисячах наукових публікацій. Під час консультацій вчені та уряди подали 42 тис. зауважень і поправок. Остаточне формулювання доповіді ухвалили шляхом консенсусу.

Останній поріг безпеки

Головний висновок доповіді полягає в тому, що збільшення світової середньої температури на 1,5 градуса до кінця століття матиме набагато серйозніші наслідки, ніж вважали раніше. Тому таке підвищення температури варто розглядати як останню межу безпеки, після якої кліматичні зміни можуть стати незворотними. Раніше, зокрема в глобальній кліматичній угоді з Парижа, межею безпеки вважалося підвищення температури на 2 градуси.

На думку дослідників, різниця в 0,5 градуса, хоча здається невеликою, має величезний вплив на зміни навколишнього середовища. Наприклад, оцінюється, що при потеплінні на 2 градуси льодовиковий щит Арктики повністю розтаватиме принаймні раз на кожне десятиліття, а при підвищенні температури на 1,5 градуса – лише раз на 100 років. Різниця в підвищенні рівня моря становитиме 10 см.

IPCC зазначає, що обмеження потепління до 1,5 градуса є складним, але досі можливим, якщо викиди парникових газів будуть суттєво зменшуватися протягом найближчого десятиліття. У той же час, у доповіді містяться ще переконливіші докази того, що людська діяльність пов’язана зі зміною клімату, зокрема з екстремальними погодними явищами, стихійними лихами тощо.

Як підкреслюють автори, гарна новина полягає в тому, що у світі вже було здійснено низку заходів для обмеження змін клімату. Проте їх потрібно посилити та прискорити.

У той же час IPCC зазначає, що для того, щоб не перетнути цей поріг до 2030 р., глобальні антропогенні викиди СО2 повинні знизитися приблизно на 45 % порівняно з 2010 р., досягаючи близько 2050 р. рівня «нуль нетто». Це означає, що будь-які можливі викиди повинні бути компенсовані шляхом вилучення CO2 з атмосфери.

На думку авторів, протягом останніх років значно покращилися політичні, економічні, соціальні та технічні можливості використання енергії із відновлюваних джерел та технології збереження електроенергії.

Енергія без вугілля

IPCC також відзначає зменшення використання вугілля в усіх сферах його застосування та вважає, що, згідно з оптимістичним сценарієм, до 2050 р. одержання електроенергії з цього джерела може практично зникнути.

У сценаріях передбачається, що до 2030 р. відбудеться скорочення використання вугілля на щонайменше 60 % порівняно з 2010 р. У 2050 р. 70–85 % енергії має надходити із відновлюваних джерел, а генерація атомної енергії порівняно з сучасним рівнем суттєво не зміниться.

У свою чергу, якщо викиди залишаться на поточному рівні, «вугільний бюджет», тобто кількість CO2, яка може потрапити до атмосфери, не викликаючи більшого потепління, ніж на 1,5 градуса, буде вичерпана протягом 10 років. А якщо почне танути вічна мерзлота, це станеться ще швидше. Тому в більшості сценаріїв доповіді передбачається, що з середини сторіччя з’являться технології вилучення CO2 з атмосфери для компенсації викидів.

IPCC – це міжурядова організація, що працює в галузі кліматології. Група була створена в 1988 р. Програмою охорони навколишнього середовища ООН та Всесвітньою метеорологічною організацією. Головною метою IPCC є надання органам, які приймають рішення, науково обґрунтованих доказів зміни клімату та визначення потенційних сценаріїв пом’якшення наслідків. IPCC у 2007 р. була відзначена разом із колишнім віце-президентом США Алом Гором Нобелівською премією миру. У Польщі співпрацю з IPCC координує Міністерство охорони навколишнього середовища.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Так звані громадські холодильники, тобто пункти безплатного розповсюдження їжі, закликають не викидати, а віддавати невикористані після Великодня продукти і страви.
Поляки дедалі частіше заявляють, що хочуть обмежити марнування їжі під час Великодніх свят, однак на практиці й далі готують надто багато.
Протягом десятиліття кількість комунальних відходів, які виробляє пересічний поляк, зросла більш ніж на 40 %.
Краківська система міських електричних велосипедів Park-e-Bike функціонує з 2020 р. Сьогодні, 2 березня, розпочинається її черговий сезон.
Протягом найближчих днів на поляків очікує суттєве потепління. Однак прогноз погоди на березень вказує на різноманітні сценарії.
Це місто, у якому майже кожен мешканець може дістатися пішки до найближчого парку менш ніж за п’ять хвилин. Це не утопічне бачення майбутнього, а повсякденність в Осло.