26 серпня у Форті Сокольницького в столиці Польщі відбулися святкові заходи до 27-ї річниці незалежності України.

24 серпня Україна відзначила День незалежності, що цьогоріч збігається також зі 100-річчям відродження державності України. У зв’язку з цим у Варшаві, у Мистецькому центрі Форт Сокольницького у районі Жолібож, організували концерти рок- та фольклорних колективів, етно- та фотовиставки, покази документальних фільмів, майстер-класи для дітей та дорослих, а також дегустацію українських страв.

Відбулася теж історична дискусія за участю експертів із польсько-українських відносин. Під час зустрічі учасники дебатів звернули увагу на різні оцінки військової історії обох країн та досягнень їхніх героїв, таких, як Юзеф Пілсудський та Симон Петлюра.

Про кризу в польсько-українських відносинах, відповідаючи на одне із запитань, говорила професорка Олександра Гнатюк із Варшавського університету та Національного університету «Києво-Могилянська академія». На її погляд, здобуток останніх 30 років не був марним. Олександра Гнатюк зауважила, що 30 років тому дискусія істориків не зібрала би такої публіки, як сьогодні. У Польщі друком виходить найбільше з усіх країн у світі публікацій на тему України й ці праці можна рекомендувати для прочитання українцю. Основою для майданчика порозуміння Гнатюк вважає мікроісторію, що показує взаємовідносини та долі обох народів із суспільного та родинного боку.

Професор Ярослав Грицак з Українського католицького університету у Львові вважає, що польсько-українським відносинам перешкоджають, зокрема, люди, котрі публічно виступають як історики, «люди порівняно молоді, котрі мають великі амбіції та хочуть мати добрі посади». За словами Грицака, добрі історики є в університетах та академіях, а не в інститутах національної пам’яті, що стосується як України, так і Польщі, а також Чехії. Ярослав Грицак сказав, що це особлива категорія істориків, якої не було ще 20 років тому, і вона найбільша в Росії. На погляд українського історика, Польща та Україна більше не їдуть «в одному геополітичному возі», бо відбулися стратегічні розбіжності. Україні дуже потрібний сильний Захід, тобто Європа і Сполучені Штати, натомість «теперішня Варшава», за словами Ярослава Грицака, має цілковито інший підхід. «Без лінії Вашингтон-Брюссель нічого не вдасться зробити в цьому світі», – вважає професор. Він висловив надію, що цю лінію колись вдасться протягнути до Києва через Варшаву.

Голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима вважає найбільшою проблемою те, що здійснюється спроба створення негативної атмосфери довкола українців, а «чинники, відповідальні» за політику держави, не помічають цього. Він додав, що щодо українців, котрі працюють у Польщі, використовуються аргументи про те, що вони нібито відбирають у поляків роботу. Петро Тима додав, що «вони не відповідають за Волинь 1943 р.», натомість історичні питання в Польщі настільки «емоційно підняті», що можуть становити основу для конфліктів, якщо не буде діалогу та підтримки для неурядових організацій і установ, котрі займаються інтеграцією іммігрантів.

Святкові заходи завершилися виступом київського гурту «Kozak System». Організаторами варшавського свята незалежності України були Об’єднання українців у Польщі, фонд «Наш вибір» та ініціатива «Героям Майдану». Почесний патронат здійснювали посол України у Польщі та мер Варшави.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy