Польща і світ
89 років тому народилася Анна Франк

89 років тому народилася Анна Франк, яка вела щоденник, переховуючись із родичами від нацистів в окупованих Нідерландах. Цей щоденник є одним із найважливіших свідчень про Голокост. Франк померла у березні 1945 р. в таборі Берген-Бельзен.

Анна народилася 12 червня 1929 р. у Франкфурті-на-Майні, в єврейській родині, яка багато поколінь проживала в Німеччині. Після приходу до влади Адольфа Гітлера в 1933 р. Отто та Едіт Франк із доньками Анною та Марго емігрували до Нідерландів. Поселилися в Амстердамі.

У 1940 р. німці окупували Нідерланди й почали переслідувати євреїв. Через два роки Марго викликали до примусового трудового табору в Німеччині. Родина вирішила сховатися. Схованкою став покинутий будинок видавництва в Амстердамі. Родині Франків допомагали декілька колишніх працівників офісу Отто.

Із нагоди тринадцятого дня народження 12 червня 1942 р. Анна, яка ховалася з батьками, отримала зошит, у якому вона почала описувати повсякденне життя у схованці. Записи мали форму листів до уявної подруги Кітті. “Я думаю, що я зможу тобі довірити усе, як нікому раніше, і сподіваюсь, що ти будеш для мене великою підтримкою”, — написала вона на першій сторінці.

Записки Анни, незважаючи на важкі умови, були оптимістичними та повними надії на зміну ситуації. “Попри все я досі вірю, що люди глибоко в серці насправді добрі”, — написала вона у своєму щоденнику.

Дівчинка згадувала радісний період дитинства й описувала взаємини між мешканцями схованки. Останній запис датовано 1 серпня 1944 р. — за три дні до арешту після доносу.

Рукопис зберегла нідерландка Міп Гіз, яка підтримувала родину Франк. Поліцейські покинули його, а жінка знайшла і сховала.

Родина Анни Франк була депортована до Аушвіцу останнім транспортом, що прибув туди з окупованої території Нідерландів, у рамках німецького “остаточного вирішення єврейського питання”. Він виїхав із транзитного табору у Вестерборці 3 вересня 1944 р. У потягу були 1019 євреїв, зокрема 79 дітей. 5 вересня поїзд прибув до Аушвіца II-Біркенау. Після відбору на рампі німці вбили в газових камерах 549 людей. Інших, зокрема й родину Франк, відправили до табору.

Голокост пережив лише батько Отто, якого 27 січня 1945 р. визволила Червона армія. Мати Анни померла в таборі перед визволенням. Анну та Марго перевели в жовтні до табору Берген-Бельзен, де вони померли від тифу у березні 1945 р.

У неділю телеканал “TVP Info” повідомив, що 7 червня цього року у 95-річному віці померла Гена Тургель, яка доглядала за хворою Анною в таборі Берген-Бельзен. Жінка походила з родини польських євреїв, що проживали у Кракові. Вона була наймолодшою з дев'яти дітей. Німці тримали її в таборах у Плашові, Аушвіці, а також Берген-Бельзен, звідки її врешті звільнили.

Щоденник Анни Франк вперше опублікував у 1947 р. її батько. Його переклали майже на 70 мов і екранізували. У будинку, де ховалася сім'я Франк, тепер діє музей.

Джерело: Dzieje

Схожі публікації
Премія названа на честь Ришарда Капусцінського, який був репортером, публіцистом і закордонним кореспондентом Польського пресового агентства.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України творчість Бруно Шульца стала сприйматися українськими читачами інакше.
«Бої без правил» ‒ це двомовна збірка поезії Сергія Жадана, видана видавництвом Warsztaty Kultury в Любліні.
Лауреатка Нобелівської премії з літератури Ольга Токарчук бере участь у фестивалі «Книжковий Арсенал», де наголосила на важливості культури й літератури під час війни.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
В Амстердамі заборонили публічну рекламу м’яса та товарів, пов’язаних із викопними видами палива.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Письменник та колишній президент Українського ПЕН Андрій Курков став лауреатом польсько-литовської літературної премії.