89 років тому народилася Анна Франк, яка вела щоденник, переховуючись із родичами від нацистів в окупованих Нідерландах. Цей щоденник є одним із найважливіших свідчень про Голокост. Франк померла у березні 1945 р. в таборі Берген-Бельзен.
Анна народилася 12 червня 1929 р. у Франкфурті-на-Майні, в єврейській родині, яка багато поколінь проживала в Німеччині. Після приходу до влади Адольфа Гітлера в 1933 р. Отто та Едіт Франк із доньками Анною та Марго емігрували до Нідерландів. Поселилися в Амстердамі.
У 1940 р. німці окупували Нідерланди й почали переслідувати євреїв. Через два роки Марго викликали до примусового трудового табору в Німеччині. Родина вирішила сховатися. Схованкою став покинутий будинок видавництва в Амстердамі. Родині Франків допомагали декілька колишніх працівників офісу Отто.
Із нагоди тринадцятого дня народження 12 червня 1942 р. Анна, яка ховалася з батьками, отримала зошит, у якому вона почала описувати повсякденне життя у схованці. Записи мали форму листів до уявної подруги Кітті. “Я думаю, що я зможу тобі довірити усе, як нікому раніше, і сподіваюсь, що ти будеш для мене великою підтримкою”, — написала вона на першій сторінці.
Записки Анни, незважаючи на важкі умови, були оптимістичними та повними надії на зміну ситуації. “Попри все я досі вірю, що люди глибоко в серці насправді добрі”, — написала вона у своєму щоденнику.
Дівчинка згадувала радісний період дитинства й описувала взаємини між мешканцями схованки. Останній запис датовано 1 серпня 1944 р. — за три дні до арешту після доносу.
Рукопис зберегла нідерландка Міп Гіз, яка підтримувала родину Франк. Поліцейські покинули його, а жінка знайшла і сховала.
Родина Анни Франк була депортована до Аушвіцу останнім транспортом, що прибув туди з окупованої території Нідерландів, у рамках німецького “остаточного вирішення єврейського питання”. Він виїхав із транзитного табору у Вестерборці 3 вересня 1944 р. У потягу були 1019 євреїв, зокрема 79 дітей. 5 вересня поїзд прибув до Аушвіца II-Біркенау. Після відбору на рампі німці вбили в газових камерах 549 людей. Інших, зокрема й родину Франк, відправили до табору.
Голокост пережив лише батько Отто, якого 27 січня 1945 р. визволила Червона армія. Мати Анни померла в таборі перед визволенням. Анну та Марго перевели в жовтні до табору Берген-Бельзен, де вони померли від тифу у березні 1945 р.
У неділю телеканал “TVP Info” повідомив, що 7 червня цього року у 95-річному віці померла Гена Тургель, яка доглядала за хворою Анною в таборі Берген-Бельзен. Жінка походила з родини польських євреїв, що проживали у Кракові. Вона була наймолодшою з дев'яти дітей. Німці тримали її в таборах у Плашові, Аушвіці, а також Берген-Бельзен, звідки її врешті звільнили.
Щоденник Анни Франк вперше опублікував у 1947 р. її батько. Його переклали майже на 70 мов і екранізували. У будинку, де ховалася сім'я Франк, тепер діє музей.
Джерело: Dzieje
