Польща
Більші податкові пільги та спрощення для фірм. Президент Польщі підписав перший закон про інноваційність

«Новий закон стосується підвищення рівня інноваційності, а, отже, покращення роботи нашої економіки, покращення польської науки та, перш за все, покращення нашої позиції у світі, якщо йдеться про інвестиційні видатки на діяльність та її наслідки інноваційного характеру», – сказав президент Анджей Дуда після підписання першого закону про інноваційність.

Фірми матимуть змогу користуватися більшими пільгами на дослідницьку діяльність і розвиток, а науковці отримають більше з комерціалізації своїх винаходів. Такими будуть очікувані наслідки закону.

В урочистості в президентському палаці взяли участь, зокрема, віце-прем’єр, міністр науки та вищої освіти Ярослав Говін і дослідні команди, проекти яких фінансував Національний центр досліджень та розвитку.

Урядові поправки деяких законів, що регулюють інноваційну діяльність, підготовлені Міністерством науки та вищої освіти, отримали назву маленького або першого закону про інноваційність. Вони впроваджують систему інструментів, що преміюють і заохочують до інноваційної діяльності, зокрема, шляхом надання податкових пільг, стабілізують фінансування комерціалізації результатів наукових досліджень і надають процедурні пільги.

Про що йдеться у законі
Закон про зміни до деяких законів, що регулюють інноваційну діяльність, передбачає відміну з 1 січня 2017 р. податку на дохід від інтелектуальної власності товариству.

Нові записи передбачають також можливість відрахування від податку вартості отримання патенту малими та середніми підприємствами. Закон збільшує ліміти прийнятних витрат на дослідження та розвиток, які можна відрахувати від податку. Для мікропідприємців, малих і середніх фірм ці відрахування складали б до 50 %. Великі фірми могли б відрахувати 50 % витрат на персонал та 30 % інших видатків, що пов’язані з дослідницькою діяльністю та розвитком. Крім того, у рамках закону період, протягом якого підприємець може відрахувати витрати на дослідницьку діяльність і розвиток, продовжено з трьох до шести років.

Зокрема, закон усуває обмеження, що стосуються періоду, протягом якого науковці мають право отримувати вигоду від комерціалізації (на сьогодні максимум п’ять років від отримання першої вигоди). Нові записи модифікують процедуру передачі прав власності науковцям: в обґрунтуванні закону вказано, що нові положення повинні зменшити непотрібну бюрократію.

Нові рішення повинні набрати чинності через 30 днів після публікації в офіційному Щоденнику законів, за винятком частини податкових записів і записів, що стосуються принципів фінансування науки, які повинні набрати чинності 1 січня 2017 р.

Джерело: TVP Info

Схожі публікації
Ще десятиліття тому західний капітал вирішував, що робити в Польщі. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.
Лише 16 % поляків оцінюють добробут Польщі достатньо високо, щоб вона опинилася серед найбагатших країн світу, а 11 % респондентів досі вважають, що живуть в бідній країні.
Попри задовільну економічну ситуацію, прискорення зростання ВВП і досі сильний ринок праці, показник добробуту знову знизився.
Прем’єр-міністр РП Дональд Туск заявив, що Польща стає 20-ю економікою світу. Однак Анджей Кубісяк із Польського економічного інституту вважає, що реальність може бути складнішою. 
За словами Анджея Доманського, серед держав-членів ЄС зростає бажання завдати Росії та її економіці ще більшого удару.
Цінова війна між Вашингтоном і Пекіном може означати збільшення витрат для деяких польських компаній.
17-й Європейський економічний конгрес у Катовіце розпочався в середу, 23 квітня, і завершиться сьогодні. Ключові теми, які там обговорюють експерти і політики, – безпека, економіка, зелена трансформація та розвиток нових технологій.
Компанії з Волл-стріт вчора втратили понад 3 трильйони доларів ринкової вартості. Це був найгірший день на біржі від часів пандемії Covid-19 у 2020 році.
Мита на товари з Євросоюзу анонсував американський президент Дональд Трамп, однак вони, за оцінкою фахівців, не повинні дуже негативно вплинути на польський ринок. Насамперед від цих мит постраждає машинобудівна і агропродовольча галузі польської економіки.