У польських дитбудинках вихованцям не розповідають про те, як приготувати обід. Ані того, як закомпостувати квиток, зробити покупки... Соціалізація в цьому випадку – це фікція. Тому державі допомагають різні фонди.

Сценарій такий: спочатку Катя Роман-Тшаска і Зузанна Скочек із фонду «Самостійність на кухні» гуртують рестораторів і кухарів. Вони пропонують, аби ті навчили дітей готувати. Потім, за допомогою психолога, самі навчають кухарів і рестораторів, як потрібно спілкуватися з дітьми. Варто теж знати, що на майстер-класах їм потрібно дати базові знання.

«Вихованці дитбудинків отримують у їдальні готові страви. До кухні їм входити не можна, бо це заборонено санепідстанцією. Вони не беруть участі у приготуванні їжі, тому й не знають, як можна зробити обід. Коли вони починають жити самостійно, не вміють приготувати навіть найпростіші страви, тож купують фаст-фуд. А це дорого і шкідливо», – пояснює Катя Роман-Тшаска.

Тому за допомогою кухарів фонд «Самостійність на кухні» проводить зустрічі з вихованцями дитбудинків, які під час навчальних курсів вчаться самостійності. Вже стартувала пілотна програма, невдовзі почнуться навчальні курси у Слупському повіті. Фонд шукає кухарів і реставраторів у всій Польщі.

Готування їжі – це одне з основних умінь, яких не має молодь, що покидає будинок дитини. У замкнених центрах, де все робить за них персонал, вони проживають, але не вміють жити. Вони не вміють планувати витрати, робити покупки, прибирати, пересуватися містом, подорожувати містами, контактувати з чиновниками. Те, яким буде їхнє подальше життя, значною мірою залежить від того, чи і як швидко вони опанують ці вміння.

Відповідно до звіту Верховної контрольної палати за 2015 р., серед тисячі вихованців державних дитбудинків і прийомних сімей, які намагалися жити самостійно, 23 % живуть на субсидії, 31 % зареєструвався на біржі, 14 % повернулися до сімей, а ще 14 % – назад у дитбудинок.

Теоретично навчально-виховні заклади повинні навчати підопічних самостійності й опрацьовувати з кожним із них індивідуальну програму соціалізації. Як виявилося, ці програми існують лише на папері, однак вони не підтримують молодь. Тому вихованці дитбудинків, коли залишаються без опіки, мають проблеми з найпростішими справами, у зв’язку з чим наражаються на безпритульність, безробіття та проблеми із законом.

Там, де не діє держава, прогалину намагається заповнити третій сектор. Тому створюються фонди, які допомагають вихованцям дитбудинків. Це фонди «Самостійність на кухні» та «Щасливої дороги» з Пясечно біля Варшави.

Джерело: wprost.pl