Працюють до 7 днів на тиждень, а замість відпочинку відвідують “ідеологічні курси”. Більшість платні потрапляє в кишеню диктатора. У таких умовах у польських компаніях працюють робітники з Північної Кореї. Неетичний прецедент триває, хоча, за словами чиновників, він давно лишився в минулому. Матеріал програми “Czarno na białym” на каналі “TVN24”.

Репортери відвідали Члухув — маленький населений пункт на польському Помор'ї. Його мешканці підтверджують повідомлення американської преси про громадян Північної Кореї, які працюють на місцевій фабриці.

“Тут у них був опікун. Їм не можна було ні з ким говорити на жодні теми, про те, що відбувається. І за ними наглядали, щоби ніхто нічого від них не дізнався”, — сказав охоронець заводу.

Коли журналісти хотіли запитати у вказаному місці про корейців, які досі тут працюють, один із них напав на оператора.

Гроші на режим

За даними міжнародних організацій, ці люди, працюючи в сільському господарстві або будівельній галузі, заробляють на північнокорейську диктатуру. За різними повідомленнями, режим Кіма забирає навіть 90 % від їхньої платні.

“Більша частина винагороди, яку працівники отримують за свою роботу, передається до Північної Кореї, тобто фактично йде на підтримку режиму. Наймаючи цих працівників, ми не тільки сприяємо тому, що когось використовують, а й, перш за все, підтримуємо режим [Кіма, — ред.]", — підкреслила Агнєшка Мікульська-Джоллс із Гельсінського фонду прав людини.

За даними громадських організацій, польські гроші йдуть у кишеню Кім Чен Ина, який сьогодні вважається найбільшою загрозою для безпеки світу.

“Жодна з компаній, де нам вдалося підтвердити присутність працівників із Північної Кореї, не захотіла з нами говорити”, — підкреслила Йоанна Берендт, журналістка “The New York Times” у Варшаві.

Американське видання на початку року вказало місця в Польщі, де могли працювати корейці. Це, зокрема, верф у Поліцах.

“Ми були на території верфу, біля готелю для працівників. В обох місцях нам вдалося поспілкуватися із працівниками. В обох ситуаціях вони висловили велике незадоволення тим, що журналісти до них підходять”, — додала Йоанна Берендт.

Згадана компанія заперечує, що наймає працівників із Північної Кореї. “The New York Times” повідомляв, що в середині 2017 р. у Польщі могли перебувати близько 450 північних корейців, яких наймали щонайменше 19 компаній.

Польща відкрита для корейців із Півночі

Доказів того, що корейці працювали в польській суднобудівній промисловості не бракує. Більше року тому про це повідомляли журналісти із програми "Superwizjer".

„Робітників набирають на території Північної Кореї “фірми”, хоча там складно говорити про свободу підприємницької діяльності. Отже, найімовірніше, ці суб’єкти тісно пов'язані з північнокорейським режимом. Цих робітників перевозять до Польщі”, — зазначив Ярослав Ябржик, журналіст і головний редактор “Superwizjer” “TVN”.

Польські посередники одержують згоду на роботу іноземців, яку без проблем видавали чиновники. “Саме Польща є однією з небагатьох країн Європейського Союзу, яка це дозволяє”, — била на сполох Агнєшка Мікульська-Джоллс.

Лише віднедавна це змінюється, про що кілька місяців тому говорили представники міністерства.

“Послідовно через адміністративні дії ми забираємо ці дозволи, щоби ці особи більше не працювали в нашій країні”, — запевняв на початку січня Станіслав Швед, віце-міністр сім'ї, роботи і соціальної політики.

Чому лише ядерні амбіції північнокорейського режиму та груднева резолюція Ради безпеки ООН, за якою всі держави були зобов’язані відіслати усіх північнокорейських працівників протягом двох років, змусили Польщу внести зміни до законодавства, що дали польським органам можливість відмовляти у згоді на роботу особам із Північної Кореї.

Уже кілька днів репортери “Czarno na białym” не можуть одержати відповіді від міністерства на поставлені запитання.

Після роботи на них чекають “ідеологічні курси”

Один із південнокорейських інститутів підрахував, що за кордоном працюють 147 тис. корейців із Півночі. Це означає регулярне щорічне готівкове вливання для режиму в розмірі від 200 до 500 млн доларів.

“Ми знаємо, що вони працюють шість днів на тиждень, іноді сім. Працюють із ранку до ночі по 12 годин. У вільний час відвідують ідеологічні курси. Перебувають під постійним наглядом”, — пояснила Агнєшка Мікульська-Джоллс.

“Допомога такій людині може принести величезну шкоду, зокрема її родині”, — коментувала Ірена Давід-Ольчик, голова фонду “La Strada”. “Можливо, це не зовсім рабство, але відмінність невелика”, — додала вона.

У Північній Кореї працівники залишають сім'ї, які гарантують їхню лояльність. Там, де вони працюють, вони не нарікають на умови, тому що не мають кому поскаржитися.

“Ми виявили, що в кількох випадках особа, відповідальна за нагляд за працівниками з Північної Кореї, тісно співпрацювала з Посольством Північної Кореї”, — підкреслив Ябжик.

Згідно з висновками журналістів “Superwizjer”, система направлення корейських працівників до Польщі контролюється Посольством Північної Кореї в Польщі.

Будь-яка спроба поставити запитання північнокорейським чиновникам у Польщі закінчувалася затулянням камери та уникненням відповіді.

Представники посольства не надають жодної інформації. За словами людей Кім Чен Ина, все, пов’язане з режимом, має бути таємницею.

Джерело: www.tvn24.pl