“Ми хочемо, щоб через два роки був побудований перший завод, в якому пластмасові компоненти будуть вироблятися з пластикових відходів”, — каже Адам Ганьдерек, один з творців вдосконаленого способу перетворення пластику в бензин. "Це допоможе використати пластмасу, що зберігається на звалищах”, — підкреслює він.

З 1980-х рр. Китай був найбільшим у світі імпортером відходів — туди потрапляло до 87 % пластикових відходів з Європи. Однак на початку січня було впроваджено заборону на імпорт до цієї країни 24 типів сміття у чотирьох категоріях: домашня пластмаса, несортований папір, різні види видобувних відходів та відходи текстильної промисловості.

“У зв'язку із цим виникла проблема, що робити з кількома мільйонами тонн відходів, що залишаться”, — каже ПАП Адам Ганьдерек, підприємець і розробник технології, яка може допомогти вирішити принаймні частину проблеми: вона дає можливість переробляти пластикові відходи у фракції рідкого палива.

“Ми сподіваємось, що протягом найближчих двох років буде побудовано перший промисловий завод, в якому з переробленого пластику будуть вироблятися паливні компоненти”, — оцінює Ганьдерек. Якість отриманого таким чином продукту відповідає стандартам моторного палива. “Немає проблем із використанням їх як компонентів цих палив”, — додає підприємець.

Пластик уподібнюється до вуглеводнів

Процес, що використовується в технології, розробленій Адамом Ганьдереком та його колегами, відомий вже кілька десятиліть.

“Проблема полягала в тому, що метод, який використовувався до цих пір слід було покращити”, — пояснює співрозмовник “PAP”. Цей метод — термоліз — базується на простому принципі: матеріал, нагрітий до досить високої температури, штучно уподібнюється до вуглеводнів, які є в бензині, дизельному маслі чи опалювальному мазуті. Однак наявні установки не можуть працювати весь час — їх треба часто зупиняти для охолодження та очищення.

“Наше рішення дозволяє проводити цей процес розкладу пластику без жодних втрат, наприклад, без осаду чи появи небажаних хімічних сполук у продукті. Це перше таке рішення у світі”, — підкреслює співрозмовник “PAP”.

Робота над проектом вдосконалення технології деполімеризації тривала вісім років. “Ми зробили вісім різних типів пілотних установок, в яких ми перевіряли різні рішення, але весь час були незадоволені. Лише чотири роки тому ми підібрали рішення, яке дозволило нам уникнути всіх проблем”, — розповідає Ганьдерек.

У роботі над покращенням процесу переробки пластику допомагав також Інститут промислової хімії. Саме з цієї установи походить опатентоване рішення, що дозволяє здійснювати виробництво високоякісного палива із меншими витратами так, щоби воно відповідало нормам автомобільного палива. Як підкреслює співрозмовник “PAP”, істотний є також внесок Промислового інституту моторизації “PIMOT”, а саме відділу палив та біоекономіки.

На думку Адама Ганьдерека, із пластику, що викидається у Польщі, можна буде виробити бл. 500 тис. тонн палива. “Це близько 3 % всього паливного ринку. (...) Я не думаю, що ми будемо їздити виключно на чистому пластиковому паливі — воно, безумовно, буде компонуватися із нафтопереробними паливами” — додає він. Однак, як стверджує розробник, йдеться не про те, щоби паливо із відходів замінило на ринку нафтопереробні палива.

25-30 млн. тонн відходів

“Сировина, необхідна для нашої продукції, — це відходи, що створюють дуже велику проблему в Польщі та у всьому світі”, — зазначає Ганьдерек. За даними, опрацьованими його компанією, між 1985 та 2015 рр. 25-30 млн тонн пластикових відходів потрапило на польські сміттєзвалища.

“Наш метод — це одна із пропозицій, які дозволяють ефективно переробляти ці відходи, які в іншому випадку потраплять на сміттєзвалища, в океани, будуть спалюватися у твердопаливних котлах, викликаючи проблеми смогу”, — каже він.

“У 2016 р. у світі було вироблено 311 млн. тонн пластмас. Якщо припустити, що половина з них підходить для переробки на паливо, то з цієї кількості можна виробити більше 150 млн. тонн палива”, — розповідає Ганьдерек. “Наприклад, в Німеччині щорічно виробляється 1 млн. тонн біопалива. Теоретично ми могли би працювати з пластиковим паливом у 150 країнах розміру Німеччини — і це призвело би до значних змін”, — підсумовує він.

Джерело: tvp.info