Польща та Україна
Віце-прем’єр України до Польщі: “Ми не вимагаємо нічого надзвичайного”

“Польські пошукові та ексгумаційні роботи в Україні можуть бути відновлені, якщо влада Польщі забезпечить захист українських місць пам’яті на своїй території”, — заявив віце-прем’єр України Павло Розенко під час розмови з "5 каналом". “Я закликаю усіх польських чиновників припинити розігрувати ці справи і зробити кроки, про які ми домовилися, і відкрити шлях до вирішення питання спільних пошукових робіт, наслідком яких будуть ексгумації”, — сказав він.

Розенко підкреслив, що Україна хоче партнерського ставлення від Польщі: “Ми не вимагаємо від Польщі нічого надзвичайного. Просимо лише про таке ж ставлення до українських пам’ятників, яке мають в Україні польські: поваги без огляду на статус”.

За словами віце-прем’єра, 95 % польських місць пам’яті в Україні були створені нелегально, що не означає, що Україна знімає із себе відповідальність за них. Він додав, що Україна передала список восьми українських місць пам’яті в Польщі, попросивши про відновлення двох знищених.

“Ми просимо польську сторону забезпечити захист і відбудову пам’ятників у разі їх знищення”, — зазначив він.

Розенко розповів про нещодавні розмови з віце-прем’єром Пйотром Глінським, якого посадовець, за його словами, переконував, що в Україні немає антипольських настроїв.

“Ми не відкидаємо факту, що в Україні трапляються провокативні дії. Ми розуміємо, що провокації в Польщі — це, здебільшого, спецоперації сусідньої держави, нашого спільного ворога, яким є Російська Федерація”, — підкреслив він.

Віце-прем’єр прокоментував також зміни до закону про польський Інститут національної пам’яті, який передбачає відкриття кримінальних проваджень за заперечення злочинів українських націоналістів. Він звернув увагу на те, що закон можуть використати проти осіб, які претендують на Карту поляка.

“Ми вважаємо, що це неприпустимо. Це підтверджує загрози, пов’язані із законом”, — заявив він.

“Закон про ІНП потрібно змінити. Нам байдуже, чи це буде зроблено рішенням Конституційного суду, чи з ініціативи влади або опозиції; це польська внутрішня справа”, — сказав він.

“М’яч на стороні польських партнерів і, коли будуть зроблені кроки для вирішення основних проблем, коли буде змінено закон про ІНП, відновлено знищені українські пам’ятники та скасовано заборону в’їзду представникам українських установ, із доброю волею польської сторони все можна буде вирішити”, — заявив Розенко.

Протистояння між Варшавою та Києвом посилилося навесні 2017 р., коли український ІНП заборонив пошуки та ексгумації останків польських жертв війн та конфліктів на території України. Заборону видали після демонтажу пам’ятника УПА в Грушевичах на Підкарпатті та попередніх випадків знищення українських місць пам’яті в Польщі.

Під час грудневого візиту президента Анджея Дуди до Харкова та його переговорів із Петром Порошенком було домовлено, що вирішенням ситуації займатиметься польсько-українська комісія з історичних питань на чолі з віце-прем’єрами Розенком і Глінським.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
До пошукових робіт на Рівненщині долучаться науковці з Польщі та родичі загиблих, які передадуть ДНК для ідентифікації останків.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
Міністерство культури України видало дозвіл на пошук останків польських жертв українських націоналістів у колишньому селі Гута-Пеняцька у Львівській області. Про це вчора, 18 лютого, відомство повідомило на своєму сайті.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут національної пам’яті Республіки Польща поновить 24 заявки щодо пошукових та ексгумаційних робіт на території України.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.