Ніхто не контролює виробництва трун, тож у землю потрапляють шкідливі для навколишнього середовища речовини. Все частіше труни роблять із дешевих картонних матеріалів.

Щороку в Польщі помирають 380–390 тис. осіб. Стільки ж трун потрапляє в землю, або – після кремації – у повітря. Бізнес ритуальних послуг характеризується відсутністю норм щодо трун. Значну частину виготовляють якомога дешевше, тому вони можуть містити шкідливі речовини. Ніхто також не перевіряє імпортовану продукцію.

«До Польщі можна ввезти будь-яку труну. Ніхто не перевіряє, із чого вона зроблена і які елементи використовували у виробництві, чи були вони шкідливі для середовища», – пояснює Бартоломей Лінднер, який займається виробництвом трун.

Усі роблять те, що заманеться

Питання, пов’язані з похованням, регулює лише ринок. Жоден виробник не дозволить собі зробити труну, яка розпадеться під час похорону, однак ніхто особливо не переймається використанням шкідливих речовин, адже ключове значення має ціна.

Як каже Павел Міхалік, власник фірми «Inwastol», що виробляє труни, у Польщі є кілька великих виробників і багато малих, які працюють у «тіні», не платять соціальних внесків, уникають податків. Виробництва, де працюють принаймні 30 осіб, контролюють Державна трудова інспекція та органи захисту навколишнього середовища. Такі фірми змушені використовувати матеріали відповідної якості. Маленькі фірми повністю незалежні в цьому плані.

Головна санітарна інспекція може реагувати, коли виникне підозра загрози громадському здоров’ю, але не може перевіряти виробників трун без приводу – немає норм, яких вони повинні дотримуватися.

«Якщо комусь вдасться зробити труну з амальгами, можна і її закопати», – каже Кшиштоф Воліцкі, голова Польського похоронного товариства.

Як пояснює Воліцкі, великі виробники починають використовувати екологічні лаки, натомість неможливо вплинути на невеликих підприємців, які роблять по 20–50 трун на місяць. У крематоріях труни повинні бути неполакованими, але немає значення, у що вдягнений небіжчик.

Папір із хімією

Проста дерев’яна труна – це витрата порядка 600–1000 злотих. Можна зекономити, купивши картонну, яка коштує 250–350 злотих. Таке рішення використовують як у випадку кремації, так і поховань. Як кажуть підприємці ритуальної служби, часто в таких трунах ховають підопічних будинків соціальної допомоги.

«Труни з паперу намагаються називати екологічними. Але їх просочують різними препаратами для укріплення та збільшення міцності. Тому спалювання може погано впливати на середовище», – пояснює Вітольд Скшидлевський, власник однієї з найбільших поховальних компанії.

Такі труни у більшості держав ЄС вилучили з ринку.

«Це пов’язано з екологічністю, економічністю та нормами охорони праці в окремих країнах», – каже Бартоломей Лінднер.

Представники похоронної галузі зазначають, що з’явилося світло в кінці тунелю. Триває робота над законом про цвинтарі, який замінить теперішнє галузеве законодавство, яке походить ще з міжвоєнного двадцятиліття. У проекті є запис, що труни повинні бути виконані з матеріалів, що уможливлюють мінералізацію останків, а під час спалювання у крематорії не повинні викликати загроз для людського здоров’я та навколишнього середовища. Проект передбачає видачу розпорядження, що визначає детальні вимоги для трун та урн.

Невідомо, чи закон буде ухвалено. За його підготовку відповідає Головна санітарна інспекція. Зараз законопроект перебуває в Міністерстві здоров’я на внутрішніх консультаціях. Подальша доля проекту залежить від нового міністра здоров’я.

Джерело: Rzeczpospolita