Польща
У Варшаві дискутуватимуть про сторіччя початку комуністичного терору

У середу в Інституті національної пам’яті у Варшаві відбудеться дискусія під назвою «Століття більшовицької революції або довга тінь комунізму». У дискусії візьмуть участь відомі історики: Анджей Пачковський, Войцех Рошковський і Богдан Шляхта.

«Ці дебати будуть присвячені сутності комунізму та його наслідкам, що помітні досі. Це також спроба відповісти на запитання, чому комунізмом, попри описані та відомі злочини, постійно захоплюється так багато людей у світі й чому багато кіл ніколи його так і не засудили», – сказав Ярослав Тенсьоровський із відділу соціальної комунікації ІНП Польщі.

Найважливіші питання під час анонсованої дискусії істориків такі: «Чому після століття більшовицької революції […] тоталітарна ідеологія, прославлена Леніном і Сталіном, досі має прибічників?», «Чому, попри масштаби здійснених заради революції злочинів, комунізм не порівнюють із німецьким нацизмом, який вважають геноцидом?»

ІНП Польщі нагадує, що більшовицький державний переворот, що вплинув на історію багатьох народів світу, зокрема поляків, почався в Росії у ніч із 6 на 7 листопада 1917 р. «Події, що увійшли в історію як «жовтнева революція», стали початком кривавої розправи над усіма «інакодумцями», яких більшовицька пропаганда назвала «ворогами народу», – зазначено в анонсі дискусії ІНП.

«Кривавий терор зачепив не тільки жителів Росії. За декілька років він поширився усім Радянським Союзом, так званим східним блоком, до якого входили держави-сателіти СРСР, зокрема Польща, а також іншими країнами земної кулі. Він зібрав великі смертельні жнива в СРСР, Китаї, а також Камбоджі та Північній Кореї», – додали в ІНП.

За словами інституту, наслідки комунізму були трагічними. «Хоча точну статистику жертв навести неможливо, злочини, скоєні заради тієї тоталітарної ідеології, забрали мільйони життів (навіть до 100 млн осіб). Не тільки закатованих до смерті або розстріляних під час страт, а й замордованих у таборах, загиблих під час депортацій, внаслідок ув’язнень та інших масових переслідувань», – наголосили історики.

Попри це, 100 років після більшовицької революції комунізм як політична ідея та форма державного устрою залишається, за словами інституту, важливим орієнтиром для мільйонів людей. «У багатьох країнах його так і не засудили, на відміну від німецького нацизму. Жорстокість червоних диктатур досі не має свого Нюрнберга. Це одна з багатьох загроз світу», – додали в ІНП.

Нагадаємо, нещодавно депутати Сейму Польщі схвалили резолюцію із засудженням більшовицької революції та комуністичної ідеології, що призвела до трагедії мільйонів людей.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
У Варшаві з 1 червня планують запровадити загальноміську нічну заборону на продаж алкоголю – з 22:00 до 6:00, що, за словами експертів, має зменшити рівень злочинності та небезпечних ситуацій.
Перед Президентським палацом у Варшаві відбувся протест проти рішення Кароля Навроцького, який наклав вето на закон щодо європейської програми SAFE.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Рада Варшави ухвалила рішення запровадити нічну заборону продажу алкоголю в усьому місті.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Благодійність у «Пласті» є продовженням виховання відповідальності, яка переходить у конкретну допомогу Україні й підтримку спільної справи за кордоном.
У четверту річницю президент Варшави Рафал Тшасковський на демонстрації солідарності з українцями говорив про підтримку України.
Розпочалися підготовчі роботи на лінії метро M4. Групи геологів почали працювати на ділянках, через які пролягатиме підземна залізниця.