Польща
У Польщі бігає середній клас. Жінки – для здоров’я, чоловіки – через суперництво

«У Польщі біг популярний серед представників середнього класу. Жінки бігають, в основному, заради здоров’я, для чоловіків більш важливим є суперництво», – сказав доктор Якуб Ришард Стемпєнь із Медичного університету Лодзі.

«У моді на біг відображаються певні загальні явища, що існують в усьому суспільстві», – додав співавтор книги «Мода на біг – соціологічні записки». Це перша публікація, присвячена феномену бігу.

До Польщі мода на біг прийшла із певною затримкою – на заході цей спорт був популярним ще в 70-х роках XX ст. Натомість у Польщі він став масовим лише на початку XXI ст. Якуб Стемпєнь нагадує, що дослідження Центру вивчення суспільної думки показують, що 18 % поляків займаються бігом. Це третя за популярністю – після їзди на велосипеді та плавання – «дисципліна для фізичної рекреації».

У Національному переписі бігунів у 2014 р. взяли участь понад 60 тис. осіб. Щороку в Польщі організовують більше 3 тис. забігів на різні дистанції, що є відкритими для аматорів. У деяких беруть участь декілька тисяч людей.

Жінки бігають, щоби бути стрункими. Для них не настільки важливе суперництво, як для чоловіків.

Інститут соціології Медичного університету в Лодзі у 2013–2016 рр. проводив опитування серед учасників місцевого марафону. На думку Якуба Стемпня, дуже цікавий висновок стосується статевих відмінностей. Хоча Національний перепис бігунів показав, що жінки складають близько 40 % бігунів, серед учасників змагань вони складають лише близько 1/4, максимум 1/3 учасників.

Можливість перевірити себе на великих дистанціях, іноді на марафонських, є особливо привабливою для чоловіків, але не для жінок. Вони обирають біг, у першу чергу, з огляду на стан здоров’я. «В анкетах підкреслюють, що бігають, щоб схуднути і, що є тривожним сигналом, біг є результатом негативного вибору. Це означає, що вони обирають фізичну дисципліну, тому що вона доступна», – пояснює доктор Стемпєнь. На його думку, жінки часто надто зайняті домашніми, родинними та професійними обов’язками і можуть знайти порівняно мало часу на заняття. Тому вони вирішують бігати, а не ходити у басейн, займатися велосипедним спортом чи іншими видами спорту, які вимагають більше часу.

На думку соціолога, група бігунів не є репрезентативною для всього суспільства, адже, якщо взяти до уваги структуру освіченості або фінансового становища, пересічний бігун відрізняється від пересічного поляка. За даними досліджень, близько 70 % бігунів мають вищу освіту, приблизно така ж частка задоволена своїм фінансовим становищем. Відповідні показники для всього суспільства значно нижчі. «Ми можемо сказати, що мода на біг переважає серед представників середнього класу, яких соціологи називають білими комірцями. Така ж тенденція існує на заході», – зазначив соціолог. «Я думаю, що «Біг пам’яті», який певним чином вписується в історичну політику, пробіги на честь Виклятих солдатів тощо – це польська специфіка», – додала співавторка книги «Мода на біг – соціологічні записки».

Навіщо ж бігати?

Протягом розвитку так званої бігової кар’єри змінюється і мотивація. Спершу переважає звичайна турбота про здоров’я – ми починаємо бігати, тому що дбаємо про тіло, переживаємо, чи ведемо здоровий спосіб життя, хочемо скинути декілька кілограмів.

Але схоже, що із розвитком бігової «кар’єри» з’являється дуже сильна спортивна мотивація, особливо в чоловіків. У середньому вони беруть участь у восьми бігових заходах на рік. Жінки – лише у п’яти-шести змаганнях. «Проте ця спортивна мотивація з’являється також в аматорів, які змагаються між собою, хочуть подолати все більшу відстань, побити власні рекорди», – зауважив дослідник. Він додає, що біг – це дуже цікаве соціологічне явище. З одного боку, в цій моді є дещо спонтанне та соціальне – клуби, товариства, які організовують люди, щоби разом розвивати своє захоплення. Але, з іншого боку, у нас є ринкова сторона, яку можна назвати процесом комерціалізації цієї моди. Бо ж бігун, одягнений у старий спортивний костюм, старі кросівки – це не бігун. За даними лодзьких досліджень, людина, яка займається бігом, протягом року витрачає близько 1000 злотих на одяг, спорядження, участь у змаганнях», – розповів соціолог.

За даними досліджень, «дешевий біг», який полягає в тому, що можна займатися цим спортом «без гаджетів» став міфом. «Це свого роду тиск ринку і суспільна згода щодо того, що на біг можна витрачати значні суми», – сказав доктор Стемпєнь.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
За даними нового дослідження, понад 90 % дітей у польських школах не мають достатніх рухових навичок.
Уже 14 держав, зокрема Польща, оголосили бойкот церемонії відкриття Паралімпійських ігор, яка відбудеться сьогодні в італійській Вероні.
Речниця російського МЗС прокоментувала рішення Польщі та кількох інших держав бойкотувати церемонію відкриття Паралімпійських ігор.
Рівень заощаджень, який показує, яка частина доходів домогосподарств не була витрачена на поточні потреби, знову зріс. Такі висновки зробив Польський економічний інститут.
Три срібні та одну бронзову медалі здобули польські спортсмени на XXV зимових Олімпійських іграх у Мілані.
Польські офіційні представники не візьмуть участі в церемонії відкриття Паралімпійських ігор на знак протесту проти допуску спортсменів із Росії та Білорусі виступати під національними прапорами.
Такі вимоги з’явилися після того, як в олімпійських селищах міланських ігор закінчилися безплатні презервативи.
Німецьке Міністерство внутрішніх справ повідомило, що до кінця січня цього року з країни виїхали близько 470 тис. українців.
Російських спортсменів допустили до участі в зимових Олімпійських іграх в Італії, але ні вони, ні їхні вболівальники не можуть під час спортивної події демонструвати російські прапори чи іншу символіку.