Польща
Нестача робочих рук. Роботодавці б’ють на сполох і шукають рішення

Уже 60 % великих і середніх польських фірм мають проблеми із пошуком відповідно кваліфікованих працівників. «Підвищення платні необхідне для економіки», – переконує Лукаш Комуда, експерт Фонду соціально-економічних ініціатив. Моніка Смулевіч, партнер компанії «Grant Thornton», вважає, що повернення до професійної освіти – «це єдине, що нас може врятувати».

Згідно зі звітом «International Business Report» фірми «Grant Thornton», 60 % великих і середніх польських фірм мають проблеми із пошуком відповідно кваліфікованих працівників, попри це їхня схильність до підняття платні не зросла, а навіть зменшилася.

Пропозиції для безробітних

Для порівняння, у попередньому кварталі в цьому ж дослідженні такі проблеми декларували 46 % фірм. У минулому кварталі в центрах зайнятості було зареєстровано 120 тис. вакансій.

«Це вказує на те, що безробіття в Польщі стало мінімальним. Воно пов’язане, здебільшого, із тим, що частина працівників не погоджується працювати на посадах, що не відповідають їхнім кваліфікаціям, або навіть не шукають роботу», – прокоментувала Смулевіч. «Сьогодні є порівняно небагато кваліфікованих працівників, і роботодавці змагаються за них», – додала вона.

Підвищення заробітної платні

«Схильність до підняття платні у Польщі зростає з огляду на відсутність робочих рук. Роботодавці змушені із цим змиритися і, там де це має сенс, піднімати платню. Варто пам’яти, що не всім фірмам це під силу», – сказала експертка «Grant Thornton».

Та додала, що більшість підприємств у Польщі має маржу, що не перевищує 5 %. «Вони не матимуть можливості значно підняти фонд заробітної плати, якщо не вирішать підняти ціни на продукцію, що також непросто», – відзначила вона.

На думку Лукаша Комуди, «підняття платні необхідне для економіки – не лише як імпульс до підняття купівельної спроможності, що складає 60 % ВВП, але і як інструмент, що сприятиме збільшенню ефективності роботи, тобто кращій організації роботи, підвищенню кваліфікації, навчанням тощо».

«Це трохи замкнене коло, низька ефективність призводить до низької платні. (…) Вийти з нього можна у такі періоди, як зараз. Якщо ми не змарнуємо шанс, якщо є чіткий тиск», – вважає експерт Фонду соціально-економічних ініціатив.

Професія в руках

За словами Моніки Смулевич, «очікування щодо платні частини працівників не будуть реалізовані».

«Добре кваліфікований працівник, тобто такий, який має уміння, які потрібні роботодавцям, сьогодні може в нашій країні отримувати відносно високу платню», – вважає вона.

Експертка визнала, що вагома провина лежить на польській системі освіти.

«Після трансформації в Польщі освітня система підкачала. Професійна освіта відійшла в сторону. Більшість осіб здобувають вищу освіту, а нам, окрім інженерів та інформатиків, не вистачає мулярів, швачок, водіїв і столярів. Ще важче знайти медсестр. Скасовано медичні ліцеї, які навчали медсестр (…)», – розповіла експертка.

«Повернення до професійної освіти – це єдине, що може нас врятувати, тому що відсутність робочих рук може викликати сповільнення розвитку економіки: підприємці будуть змушені відмовлятися від замовлень, оскільки не матимуть працівників. Щоб зберегти якість, вони краще відмовляться від розвитку бізнесу», – оцінила вона.

Роботизація робочих місць

«На 10 тис. працівників ми можемо похвалитися лише 20–30 роботами, натомість у Чехії та Словаччині цей показник утричі, а в Німеччині в 10 разів вищий. Дуже швидке збільшення платні у Китаї призводить до того, що там до 2020 р. буде 100 роботів на 10 тис. працівників», – додає Лукаш Комуда.

«Без вищої платні ми стоїмо на місці: країна, що є пріоритетною для глобальної економіки, виробництв і колл-ценрів Західної Європи», – вважає він.

До того ж, Комуда оцінив, що тепер у Польщі, «крім нечисленних винятків, немає проблем із пошуком працівників». Є проблема із прийомом нових людей при сучасних ставках.

На його думку, окрім низької платні, перешкодою може бути «організаційна й корпораційна культура». Також він заявив, що «для фірм, які платять найменше, великим сподіванням є динамічний потік працівників із України, яких за цей рік у нас уже 1,5 млн».

Збільшення безробіття

Комуда підкреслив, що «багато працедавців усвідомлюють, що ситуація на ринку тимчасова». «На мою думку, рівень безробіття почне зростати найраніше в січні 2018 р., а найпізніше – у липні 2019 р., тому що це циклічний процес, жодна з фаз якого не триває менше, ніж 4, і довше, ніж 5,5 року. Достатньо зачекати», – передбачає Лукаш Комуда.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Thinking Wisely – це безплатна інтенсивна літня школа Центру Мєрошевського для осіб, які бажають у майбутньому формувати громадську думку, працювати в аналітичних центрах, медіа, дипломатії або науці.
Центр польської мови і культури для Полонії та іноземців при Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні в період із 4 до 24 липня 2026 р. організовує літній стаціонарний курс польської мови для студентів та викладачів.
Головне статистичне управління Польщі повідомило, що рівень безробіття в січні сягнув 6 %. Таким чином підтвердилися тривожні прогнози Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики РП.
Оголошено прийом заявок на участь у програмі «Ulam NAWA 2026», яка дає можливість польським науковим установам і закладам вищої освіти наймати видатних науковців з-за кордону на період від 6 до 24 місяців.
Кожен шостий поляк нервується при думці про втрату роботи, а решта? Переважна більшість не переживає про це, живучи з відчуттям відносної безпеки.
Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету проводить набір на XXXVI Східну літню школу для науковців. На учасників чекають лекції, семінари, спеціальні сесії, відвідування інституцій, архівів та бібліотек, а також навчальні поїздки.
Іноземні студенти в Польщі вже давно відіграють важливу роль не лише в освіті, а й у економіці країни.
Приватна Вища суспільно-економічна школа в Гданську відкриває нову спеціальність післядипломного навчання «Геополітика і геостратегія».
Випускники польських вишів, які завершили навчання у 2023 р., заробляли в середньому 5,9 тис. злотих на місяць.