Польща та Україна
Сьогодні відзначають Європейський день пам’яті жертв нацизму та сталінізму

23 серпня 1939 р. нацисти та комуністи поділили країни Центрально-Східної Європи на зони впливів.

Сьогодні, 23 серпня, відзначають Європейський день пам’яті жертв нацизму та сталінізму (також День чорної стрічки). Саме 23 серпня 1939 р. було підписано пакт Ріббентропа-Молотова, що розділив на зони впливів між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом територію Центрально-Східної Європи.

Томаш Стефанек із Центру дослідження тоталітаризмів імені Вітольда Пілецького нагадав, що 23 серпня 1939 р. тоталітарні режими вирішили також долю Польщі, здійснивши її четвертий поділ. «Це підкреслює значення польського досвіду боротьби з двома тоталітаризмами у XX ст. для зрозуміння того, чим є тоталітаризм. Часто про XX ст. говорять як про вік тоталітаризмів, що увійшов до історії злочинними ідеологіями перебудови світу, задля чого вбивали колосальну кількість людей», – сказав він.

Томаш Стефаник вважає, що роздуми над польським досвідом Другої світової війни мають ключове значення для розуміння ролі XX ст. для усієї Європи. Як додав директор Програмного відділу Центру дослідження тоталітаризмів, це пояснює рішення про вшанування Європейського дня пам’яті жертв нацизму та сталінізму.

«Йдеться про вирівнювання певних пропорцій, включення польського регіонального досвіду до міжнародного обговорення історії», – наголосив Томаш Стефанек. Він додав, що головним є пам’ять про особисті історії осіб, яких зачепили злочинні ідеології. «Це також протиставлення дегуманістичній тенденції тоталітарних режимів задля знищення або поневолення безлічі людей і зведення до суми та статистики», – зазначив він.

Маючи намір нагадати історії жертв тоталітаризмів, Центр створив інтернет-портал «Записи про терор» польською та англійською мовами. «Нині там є приблизно 2 тис. свідчень, зібраних Головною комісією дослідження німецьких злочинів у Польщі. Це дуже зворушливі особисті історії людей, котрі втратили своїх рідних під час масових розстрілів, котрі пережили геноцид у варшавській Волі, під час пацифікації сіл, а також спогади польських євреїв, котрі розповідають про життя в гетто, і тих, кому вдалося втекти під час перевезення до таборів смерті», – сказав Томаш Стефанек.

Портал доповнять також свідченнями жертв і свідків радянських злочинів. 17 вересня Центр дослідження тоталітаризмів опублікує кількасот спогадів поляків, котрі покинули Радянський Союз з армією генерала Андерса.

Європейський день пам’яті жертв нацизму та сталінізму встановив Європейський парламент. Вперше цей день відзначили у 2009 р., через 70 років від дня підписання пакту Ріббентропа-Молотова.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Польське радіо для України продовжує розширювати свою аудиторію, будуючи інформаційний міст між країнами, і запевняє, що ці чотири роки ‒ лише початок розвитку.
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Мешканці Любліна та представники української громади міста відзначили 212-річчя з дня народження Тараса Шевченка читанням його поезії в однойменному сквері в центрі міста.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Рівно 86 років тому керівництво СРСР на чолі зі Сталіним підписало наказ про знищення понад 20 тис. поляків, які потрапили в полон після 17 вересня 1939 р.
Уперше регулярні програми польською та англійською вийшли в ефір 1 березня 1936 р. у Варшаві. Вони були присвячені культурі та політиці країни.
Відкриття Року Анджея Вайди відбудеться 6 березня – в день сторіччя з дня народження режисера культових фільмів «Попіл і діамант», «Земля обітована», «Людина з мармуру» та «Катинь».
У четверту річницю президент Варшави Рафал Тшасковський на демонстрації солідарності з українцями говорив про підтримку України.