Польща
Польським фірмам бракує робочих рук. Це стримує їхній розвиток

51 % роботодавців заявляють, що мають складнощі з підбором працівників. Такі результати звіту «Work Service». Третина фірм, які мають кадрові проблеми, через них неспроможні укладати нові контракти з клієнтами.

У липневому дослідженні звернули увагу на те, що фірми все частіше відчувають дефіцит працівників. «Вже 50,8 % із них декларують, що останнім часом у них були проблеми із залученням кваліфікованих працівників. Це на 15 % більше, ніж минулого року. Така ситуація відображається в роботі підприємтсв. Серед роботодавців, які зіткнулися з нестачею кандидатів, 68,1 % декларують, що така ситуація безпосередньо впливає на їхні фірми», – зазначено у звіті дослідження.

Менше робочих рук

«Work Service» підкреслив, що з 2013 р. систематично зменшується кількість вільних кандидатів на польському ринку праці. «Це результат не тільки зменшення безробіття, але й зменшення кількості осіб продуктивного віку та еміграції», – звертають увагу дослідники.

На думку голови «Work Service» Мацея Вітуцького, нестача працівників починає відображатися в діяльності фірм. «Уже зараз 32,6 % фірм відмовляються від укладання нових контрактів через кадрові пустки. З цієї ж причини 12,8 % підприємств обмежують або повністю відмовляються від інвестицій, що значно стримує перспективи подальшого розвитку, тому що в сучасних ринкових умовах той, хто має відповідні кадри, має конкурентні переваги», – прокоментував він.

За даними дослідження, 62 % великих фірм мали останнім часом проблеми під час працевлаштування. «Дефіцит найбільш відчутний у послугах і виробництві, тобто у великих галузях економіки, які визначають потужність економіки держави. Більше 70 % фірм із Нижньої Сілезії та Опольського воєводства мають кадрові нестачі», – підкреслено в дослідженні.

Маленькі фірми

За заявками «Work Service», проблема кадрових пусток найбільш болісна для малих фірм. «Серед цих роботодавців відсоток тих, хто не може укладати нові контракти, найбільший і складає 35,3 %. У свою чергу, кожна четверта фірма, яка мала проблеми під час підбору працівників, не може вийти на нові ринки. Що цікаво, для 22,2 % підприємств у Польщі дефіцит працівників означає більші витрати на кадри» , – йдеться у звіті.

На думку Анджея Кубісяка із «Work Service», від цих проблем виграють працівники. «Боротьба за працівників означає вищу заробітну платню, тому зростає вартість роботи. Протягом останніх місяців ми спостерігали за збільшенням винагород у секторі підприємств на близько 5 % порівняно з минулим роком. Протягом наступного періоду тенденція може прискоритися, зокрема, через обіцянки підвищення мінімальної платні», – оцінив він.

Джерело: www.tvn24.pl

Схожі публікації
Ще десятиліття тому західний капітал вирішував, що робити в Польщі. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.
Лише 16 % поляків оцінюють добробут Польщі достатньо високо, щоб вона опинилася серед найбагатших країн світу, а 11 % респондентів досі вважають, що живуть в бідній країні.
Попри задовільну економічну ситуацію, прискорення зростання ВВП і досі сильний ринок праці, показник добробуту знову знизився.
Прем’єр-міністр РП Дональд Туск заявив, що Польща стає 20-ю економікою світу. Однак Анджей Кубісяк із Польського економічного інституту вважає, що реальність може бути складнішою. 
За словами Анджея Доманського, серед держав-членів ЄС зростає бажання завдати Росії та її економіці ще більшого удару.
Цінова війна між Вашингтоном і Пекіном може означати збільшення витрат для деяких польських компаній.
17-й Європейський економічний конгрес у Катовіце розпочався в середу, 23 квітня, і завершиться сьогодні. Ключові теми, які там обговорюють експерти і політики, – безпека, економіка, зелена трансформація та розвиток нових технологій.
Компанії з Волл-стріт вчора втратили понад 3 трильйони доларів ринкової вартості. Це був найгірший день на біржі від часів пандемії Covid-19 у 2020 році.
Мита на товари з Євросоюзу анонсував американський президент Дональд Трамп, однак вони, за оцінкою фахівців, не повинні дуже негативно вплинути на польський ринок. Насамперед від цих мит постраждає машинобудівна і агропродовольча галузі польської економіки.