Легенда польського громадського транспорту знову курсуватиме вулицями Варшави. Це «Chausson AH 48» – автобус, який возив варшав’ян одразу після війни до 60-х рр. Транспортний засіб є героєм відомої пісні «Червоний автобус» Анджея Богуцького.

«Вони тішили око і душу варшав’ян, які нарешті могли їздити солідними автобусами», – так про «Chausson» пишуть працівники Управління міського транспорту, пригадуючи історію незвичайного транспортного засобу.

У зруйнованій Варшаві 40-х і початку 50-х рр. не вистачало майже всього, зокрема громадського транспорту. Із руїн вдалося дістати лише вісім автобусів, тому найчастіше використовували військові вантажівки. Чотири довоєнні шевроле потрапили до Кракова. За словами чиновників, повернути їх було складно.

Як «француз» потрапив у Варшаву?

Варшава отримала 10 автобусів марки «Leyland» від американської благодійної організації UNRAA. Однак це задовольнило лише невелику частину потреб. Крім того, не всі автобуси потрапили до столиці. Врешті польський уряд вирішив купити транспорт за кордоном.

«Вибір зупинили на автобусах французької марки «Chausson», яка була тоді одним із лідерів галузі в Європі. Фірма, що з’явилася у 1907 р., спершу займалася виготовленням радіаторів і швидко стала одним із головних виробників Франції», – читаємо на сайті.

«Chausson» мав характерний логотип – лебедині крила. У його рядах було кілька моделей. До Варшави потрапили автобуси моделі «Chassuon APH 47». Вони прибули 21 липня 1947 р. – напередодні свята, яке комуністична пропаганда вважала найважливішим – річниці оголошення Маніфесту Польського комітету національного визволення.

«Свиняче рило»

«Варшава нарешті дочекалася справжніх автобусів. На вулиці столиці виїхали вісім транспортних засобів, а серед перших пасажирів були державні діячі на чолі із прем’єром Юзефом Циранкевичем і Владиславом Гомулкою», – нагадують працівники Управління громадського транспорту.

З огляду на специфічний вигляд кузова автобуси «варшавської» моделі AH 48 називали «nez de cochon» або просто «свинячим рилом». Але на ті часи така будова була дуже сучасною і витривалою. Ці автобуси могли перевозити близько 70–80 пасажирів, зокрема 30 на сидячих місцях.

Французькі «Сhausson» чудово почувалися на варшавських вулицях, однак на кілька років затрималися поставки. Це було пов’язано із холодною війною та погіршенням відносин між ПНР та Францією. Після повторного налагодження поставок Варшава почала отримувати новіші моделі: APH 521 та APH 522 – вже без «свинячих рил».

Пункт продажу квитків

Ці транспортні засоби використовували 24–28 л палива на 100 км і працювали із пробігом 600–800 тис. км. Виробник надзвичайно пишався витривалістю конструкції – настільки, що мав викупити у Варшави кілька старих автобусів для маркетингових цілей.

Чиновники нагадують, що станом на 31 грудня 1960 р. у таборі було 165 автобусів APH 521 та 192 APH 522. З 1965 р. почалося виведення першої версії внаслідок зношеності та величезних поставок польської автобусів «Jelcz». Останні французькі автобуси їздили вулицями Варшави 1969 та 1970 рр.

Списані автобуси «Chausson» використовували по-різному: на початку 70-х рр. деякі із них були пунктами продажу квитків, інші передали Міській ритуальній службі. Тож вони возили варшав’ян навіть після смерті.

До Польщі приїхали майже 800 автобусів «Chausson», але до сьогодні «дожив» лише один – відремонтований і переданий у 1985 р. до Музею техніки. За першими планами автобус мав час від часу з’являтися на вулицях Варшави, але стояв у музеї та розпадався.

Ініціатива клубу шанувальників міського транспорту

«Ще трохи і в Польщі не було би жодного цілого автобуса «Chausson». На щастя, почалася нова історія», – розповідають працівники Управління місцевого транспорту.

Клуб шанувальників міського транспорту у Варшаві дізнався, що схожа бельгійська організація повинна зменшити свою колекцію на один автобус. Так з’явилася можливість привезти до Польщі автобус марки AH 48. Така нагода могла би вже не повторитися.

«Віце-голова клубу знайшов на бельгійському сайті оголошення про продаж автобусу. І сказав: «Купуємо», – пригадує голова клубу Роберт Члапінський.

«Ми поїхали із другом та грішми. На паркінгу побачили, що автобус у досить непоганому стані, але, коли я зрадів, почув, що цей екземпляр не на продаж. Коли я його побачив, від радості не лишилося й сліду», – сказав він.

Врешті автобус привезли до Варшави 27 липня 2007 р., тобто рівно через 60 років і 5 днів від початку експлуатації таких транспортних засобів у Польщі.

За деталями аж до Греноблі

У столиці почалася реставрація, яка вимагала величезних зусиль. «Не буде перебільшенням, якщо ми скажемо, що автобус розібрали на шурупи й гайки. Чистили та наносили антикорозійне покриття на всі елементи кузова й даху. Потрібно було відремонтувати двигун, за деякими частинами довелося їхати до Греноблі, а потім встановити ліві запасні двері, здобути акумулятори, додати евакуаційний гумовий шнур», – описують чиновники.

Останні ремонтні роботи – лакування, монтаж крісел чи ламп – виконували в Міському автобусному підприємстві. Останнім етапом було нанесення історичного маркування на автобус. «Сиренку» зробили вручну, майже як у 50-х рр.

Відреставрований «Chausson» повертається на вулиці Варшави, але не возитиме пасажирів щодня, так, як інші автобуси. «Він з’являтиметься під час тематичних заходів, наприклад у Ніч музеїв або під час конференції «Місто і транспорт» у Варшавському політехнічному університеті. Інколи також возитиме пасажирів.

Джерело: www.tvn24.pl