«Найбільша помилка заробітчан – незнання своїх прав», – зазначає Йоанна Ґарнєр із правозахисного фонду «Ла Страда».

30 липня у всьому світі відзначали День боротьби проти торгівлі людьми. Того ж дня Держдепартамент США опублікував звіт, у якому проаналізував 187 країн і дії урядів цих держав у галузі протидії торгівлі людьми. Польща вчергове отримала схвальну оцінку. Автори звіту звернули увагу на «тривалі та серйозні» зусилля польського уряду в боротьбі з сучасним рабством.

«Це позитивна інформація», – зауважує Йоанна Ґарнєр із правозахисного фонду «Ла Страда». Фонд, нагадаємо, займається протидією торгівлі людьми.

«Це дуже позитивна інформація. Звіт Держдепартаменту США є найбільш авторитетним дослідженням проблеми торгівлі людьми у світі. Американські автори використовують поділ на три категорії держав, належати до першої групи дуже престижно. Це означає, що країна має найвищі стандарти протидії торгівлі людьми. Польща знову потрапила до першої групи, і це дуже добрий результат».

Автори цьогорічного звіту підкреслюють, що Польща докладає «серйозних і тривалих зусиль» у боротьбі з торгівлею людьми. «В цьому контексті варто згадати про Національний центр інтервенцій і консультацій для жертв торгівлі людьми», – зауважує Йоанна Ґранєр.

«Проект фінансується з державного бюджету. Завдання цієї неурядової організації визначаються Міністерством внутрішніх справ і адміністрації. Національний центр діє вже понад 8 років, починаючи з 2008 р. Це системна відповідь на потреби жертв торгівлі людьми та на потреби, пов’язані з профілактикою. Адже загальновідомо, якщо будемо протидіяти, то жертв буде менше. Національний центр є найбільшим у Польщі осередком, який співпрацює з правозахисниками (поліцією, прикордонною службою, органами судової системи) і завдяки цьому надає комплексну допомогу жертвам торгівлі людьми.

«Торгівля людьми та рабство – ці поняття, здавалося б, мали залишитися в попередніх епохах», – відзначає наша співрозмовниця. Тим не менш, у 21-му сторіччі рабство досягло небувалих розмірів.

«Без сумніву, більшість із нас рабство асоціює зі стародавньою Грецією або США у XIX ст. Натомість мені доводиться чути, що ще ніколи людина не була такою дешевою, як у XXI ст. В історії ще не було стільки рабства. За даними ООН, у світі – близько 20 млн рабів. Звичайно, це дуже різні форми рабства. У Європі таких людей найменше. В Азії та Африці – величезна кількість рабів. Це може прозвучати нереально, неправдоподібно, але невільники є всюди, тому що всюди існує попит на дешеву (та навіть безкоштовну) робочу силу».

Невільництво пов’язане найчастіше зі збройними конфліктами та злиднями. Як звертає увагу представниця фонду «Ла Страда», найбільш вразливі регіони світу – це Південно-Східна Азія та Африка. Там батьки продають у рабство власних дітей. Вони думають, що таким чином забезпечують їм хоч якесь виживання. Сучасне рабство має різні форми.

«Це дуже різні форми. Звичайно, найчастіше можна почути, що рабство – це змушування до проституції, надавання сексуальних послуг. Згідно зі статистикою ЮНІСЕФ, 51 % жертв торгівлі людьми – це жінки. З цього загалу більшість надає сексуальні послуги. Звіт Європейського статистичного управління «Євростат» показує, що у Європі найпопулярніша форма невільництва – це сексуальні послуги. Інші форми – це рабська праця на плантаціях, будовах. У Польщі – це практично усі галузі економіки».

Жертвами торгівлі людьми найчастіше стають люди у скрутній життєвій ситуації, часто – ті, які втратили дім. «Ла Страда» працює з такими жертвами.

«Ми працюємо з чоловіками, котрі повертаються з Великої Британії. Їх вербують у Польщі, обіцяють золоті гори... А все закінчується на роботі із сортування сміття, на плантаціях у приватних господарствах. Вони працюють по кільканадцять годин на добу і не отримують за свою працю ані копійки».

«Потрапити у тенета сучасного рабства простіше, ніж може здаватися», – розповідає наша співрозмовниця.

«Величезною вадою поляків є те, що вони не перевіряють свого майбутнього роботодавця, не шукають інформації. Люди думають, що поганого може трапитися? Адже інші теж їздять на заробітки і якось дають собі раду. Раніше цих заробітчанських виїздів було менше, тепер попит на працю величезний, та й люди дуже хочуть виїхати, щоб залатати свій домашній бюджет. Прагнення кращого життя настільки сильне, що люди забувають про безпеку, про те, що потрібно перевірити посередника, роботодавця, що необхідно довідатися якомога більше про майбутню роботу, про те, скільки годин необхідно буде працювати, які ставки тощо. Люди забувають, що потрібно підписати договір, який перед цим необхідно уважно прочитати. Зазвичай, панує такий підхід – та якось воно там буде. Але не можна допускати до того, що «якось воно буде»! Коли ми не будемо відстоювати своїх прав, роботодавець зрозуміє, що може диктувати власні умови та використовувати нашу працю».

І насамкінець – кілька порад для тих, хто збирається виїжджати на заробітки.

«По-перше, потрібно завжди мати із собою телефон, найкраще – два телефони. Перед виїздом домовтеся із сім’єю, що у випадку проблем скажете їм якесь конкретне слово. Це слово має бути паролем, який означатиме «у мене проблеми». Перед виїздом варто також встановити граничний термін «мовчання». Скажімо, якщо я не виходитиму на зв’язок добу (або дві) – повідомляйте поліцію. Обов’язоково залишіть сім’ї адресу, за якою перебуватимете за кордоном. Крім адреси, залиште назву фірми чи дані роботодавця, у якого будете працювати. Найкраще теж дати координати людей, з якими ви плануєте виїхати на заробітки. Словом, чим більше інформації мають наші рідні – тим більша ймовірність, що ми безпечно повернемося додому».

Джерело: Polskie radio dla zagranicy