Керував об’єднаними польсько-литовськими силами під Оршею, де розбив значно чисельнішу московську армію, тим самим зламавши її тогочасну військову міць. Був першим Великим гетьманом литовським. Костянтин Іванович Острозький стане патроном ЛитПолУкрбриг. Бригада отримає також знамено.
На зламі XV–XVI ст. литовсько-московські стосунки були досить напружені. Навесні 1514 р. Василь ІІІ, тогочасний правитель Великого князівства Московського вчергове вирушив на Смоленськ. Таким чином він хотів здійснити план завоювання руських земель, який кільканадцятьма роками раніше почав втілювати його батько, Іван ІІІ Васильович. Фортеця, розташована в межах Великого князівства Литовського, була стратегічним бастіоном і вже раніше кілька разів захищалася від московського війська. Цього разу вона не витримала навали й мусила капітулювати. Князь вирушив углиб Литви, щоб затримати польсько-литовські війська під командуванням князя Костянтина Івановича Острозького, які йшли йому на відсіч. Армії вступили у бій на початку вересня під Оршею.
Попри значну чисельну перевагу, московські війська були розбиті. Їх не лише затримали, а й змусили відступити. Хоча Смоленськ лишився в руках Москви, полякам та литовцям вдалося повернути частину земель, а Острозький зламав військову велич Великого князівства Московського та зумів послабити антиягеллонське московсько-німецьке об’єднання. Саме тому битву під Оршею вважають однією з найважливіших в історії Європи. Сам Костянтин Острозький за свій військовий успіх отримав привілей на будівництво у Вільнюсі двох церков. Він був православним та говорив староруською мовою.
Битва під Оршею була не першим військовим здобутком чудового стратега. Значно раніше він боровся з татарами. У 1497 р. польські підрозділи під його командуванням розбили татарський чамбул під Очаковом, за що йому, першому в історії, надали титул Великого гетьмана литовського. Острозький був командувачем упродовж трьох років. У 1500 р. його військо зазнало поразки над Ведрошею, а він потрапив у полон. Коли він повернувся з неволі, король Сигізмунд І Старий знову назначив його гетьманом. Він лишався на посаді впродовж 1507–1530 рр. Острозький вважається одним із найвидатніших литовських командувачів. Він був великим прихильником налагодження співпраці із Польщею, особливо військової. Виконував функції, зокрема, тракайського воєводи та віленського каштеляна.
Майже рік тому на засіданні Парламентського об’єднання Польщі, Литви та України у Києві голова Верховної Ради України Андрій Парубій запропонував, щоб саме Костянтин Острозький став патроном Багатонаціональної бригади. Наприкінці березня цього року, на черговому міжпарламентському засіданні, цю пропозицію було ухвалено. «Для нас це величезна честь, щоб патроном підрозділу став Костянтин Острозький. Ми раді, що ініціатива, запропонована українською стороною, отримала міцне схвалення наших партнерів із Польщі та Литви», – підкреслює полковник Володимир Юданов, заступник командувача ЛитПолУкрбриг. У свою чергу голова секції навчань ЛитПолУкрбриг майор Костас Петровас, додає: «Складно знайти кращу постать, що поєднує історію наших трьох народів, а водночас настільки важливу, якщо йдеться про військові досягнення не тільки Литви, але й Польщі та України».
Парламентарі із трьох держав також обговорили надання Багатонаціональний бригаді знамена. Обидва рішення підтримала Координаційна група, тобто орган, що координує роботу ЛитПолУкрбриг. «Під час наступних зустрічей Групи було ухвалене рішення щодо зміни угоди про створення спільного військового підрозділу, щоб усе було відзначено в наших головних нормативних документах. Ми підготували також ескіз знамена», – пояснює підполковник Міхал Малиска, секретар Координаційної групи та водночас заступник керівника штабу ЛитПолУкрбриг. Сьогодні у трьох державах тривають міжвідомчі погодження необхідних змін до угоди.
Знамено Багатонаціональній бригаді вручать під час відзначення другої річниці її заснування. Урочистості заплановані на 5 та 6 жовтня. Перед тим солдати ЛитПолУкрбриг планують відвідати Остріг – родинне місто свого патрона.
Автор: Пьотр Рашевський
Джерело: Polska Zbrojna