Польща та Україна
У Києві запустили проєкт про жертви польсько-українського конфлікту

У Києві заснували історико-географічну програмну інфраструктуру «Жертви польсько-українського конфлікту 1939‒1947 років».

Ця подія передбачає оприлюднення архівних документів з історії українсько-польських відносин періоду 1939‒1947 рр.

В Україні презентували історико-географічну програмну інфраструктуру «Жертви польсько-українського конфлікту 1939—1947 років». Вона об’єднує архівні матеріали, які стосуються трагічних сторінок українсько-польських відносин, і має допомогти встановити імена та обставини загибелі цивільного населення в роки конфлікту.

Презентація відбулася 8 вересня у Києві в межах ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо оприлюднення архівних документів про українсько-польські відносини 1939‒1947 рр. Проєкт започаткував Український інститут національної пам’яті у 2018 р. Інфраструктура містить документи з центральних, обласних та галузевих архівів України.

Однією з основ для роботи стала дослідницька програма Українського католицького університету «Жертви польсько-українського протистояння 1939‒1947 рр.». Дослідники працюють з архівними документами та матеріалами усної історії, намагаючись максимально повно встановити дані про жертв серед цивільного населення на Волині, Холмщині, Лемківщині, у Галичині та Надсянні.

Представник УКУ, історик Андрій Яремчук, розповів про результати цієї роботи під час презентації. Дослідження вже має документальні видання. Зокрема, у 2021 р. вийшов том про українські жертви Холмщини та Південного Підляшшя у 1939‒1944 рр., а у 2025 р. ‒ збірник документів про українські жертви польських убивств під час німецько-польської війни 1939 р.

Новий ресурс має не лише зібрати розрізнені архівні дані, а й дати можливість зіставляти різні свідчення та перевіряти інформацію. Йдеться, зокрема, про роботу з писемними джерелами та матеріалами усної історії, що дозволяє уточнювати кількість жертв, їхні імена та обставини подій.

В Українському інституті національної пам’яті наголошують, що оприлюднення таких матеріалів має стати частиною історичного діалогу між Україною та Польщею. Йдеться про дослідження складних і трагічних сторінок спільної історії на основі документів та перевірених даних.

Проєкт також продовжує ширшу роботу з пошуку, ідентифікації та гідного вшанування жертв українсько-польського протистояння. У 2026 р. в Україні вже проводили пошукові та ексгумаційні роботи, зокрема на Волині.

Створення інфраструктури фактично переводить дослідження окремих трагедій у більш системну площину: від пошуку документів і свідчень – до встановлення конкретних імен та відновлення історичної пам’яті про людей, які загинули в роки конфлікту.

Схожі публікації
Пошуки масового поховання поляків, загиблих у Пужниках в 1945 р., поки що не дали результатів. Дослідницькі групи вирішили продовжити роботи ще на кілька днів.
Із 1 вересня процесами, пов’язаними з ексгумаціями та пошуковими роботами, опікуватиметься новостворений департамент міжнародної співпраці та польської спадщини за кордоном.
Роботи проводитиме Меморіально-пошуковий центр «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.
Під час фестивалю представлять українську музичну спадщина різних жанрів ‒ від сольної фортепіанної та хорової музики до кобзарської традиції й симфонічного концерту.
За словами посла України в Польщі Василя Боднара, процес ексгумацій, який триває, вже не припиниться.
Польські політики позитивно оцінили рішення України дозволити нові пошукові та ексгумаційні роботи. На їхню думку, це важливий крок до історичного діалогу та покращення відносин між двома країнами.
У Києві відбулася зустріч голови комітету Сейму Польщі в закордонних справах Павела Коваля із заступницею керівника Офісу Президента України Іриною Верещук.
У Волі-Островецькій польські та українські фахівці спільно проводять ексгумацію жертв Волинського злочину.
Дозволи на нові ексгумації жертв Волинської трагедії в Україні після завершення пошукових робіт видаватимуть практично одразу.