НАТОскоп
Дуда: НАТО залишиться на східному фланзі до 2022 р.

Президент Польщі також сповістив, що його країна поступово буде збільшувати витрати на безпеку і оборону.

Є гарантії, що батальйони НАТО залишаться на східному фланзі, щонайменше, до 2022 р. Про це президент Польщі Анджей Дуда повідомив після завершення саміту НАТО в Брюсселі.

Досі планувалося, що військова присутність Північноатлантичного альянсу в Польщі і країнах Балтії триватиме лише до 2018 р. За словами президента, сили НАТО залишаться в регіоні ще на 4 роки.

«Всі розуміють, що подібна активність Північноатлантичного океану необхідна. Ситуація навколо безпеки змінюється. Дивіденди миру і спокою, що були у 1990-их та на початку 2000-их рр., вичерпалися. Сьогодні ми потребуємо нового погляду на світ, і це всі розуміють», – зазначив Анджей Дуда.

Крім того, він повідомив, що Дональд Трамп підтвердив гарантії дотримання 5 статті Північноатлантичного договору про колективну безпеку.

Дехто казав, що не вистачило однозначної декларації про дотримання США обов’язку захисту союзників в НАТО. З цим не погодився президент Польщі, який підкреслив, що ніхто не ставить під сумнів 5-ту статтю.

«Вона (стаття – ред.) втілюється завдяки присутності Альянсу у країнах, у яких донедавна ще не було спільних військ НАТО», – сказав президент. Він наголосив, що у Польщі досі не було також військ США, а нині вони є.

Подібно висловився також генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який наголосив на активності США у посиленні східного флангу НАТО. Досі тільки один раз в історії Альянсу використовувалася 5 стаття: після атак на Всесвітній торговий центр у 2001 р. Тоді сто тисяч солдатів з Європи і Канади поїхали служити до Афганістану спільно з американцями.

Раніше у ході саміту НАТО в Брюсселі президент сповістив, що Польща збільшить видатки на оборону. Польща є однією із п’яти держав Альянсу, яка виділяє на оборону принаймні 2 % ВВП. Аж 23 країни не виконують цієї вимоги.

Анджей Дуда сказав у Брюсселі, що польська влада хоче у найближчі роки збільшити рівень фінансування армії. За його словами, передбачається, що до 2020 р. на безпеку та оборону Польщі витрати буде збільшено до 2,2 % ВВП, а до 2030 р. – до 2,5 % ВВП.

Призначення 2 % ВВП на оборону – це обов’язок, що підписали країни-члени НАТО на саміті в Уельсі в 2014 р. та у Варшаві в 2016 р. Про необхідність дотримання цього зобов’язання постійно говорить також нова адміністрація президента Дональда Трампа.

Нагадаємо також, що рішення про зміцнення східного флангу НАТО було прийняте на саміті у Варшаві в липні минулого року. Подібні заходи повинні були стати відповіддю Альянсу на агресивні дії Росії щодо України. Тоді було прийнято рішення про розгортання у Польщі і балтійських країнах чотирьох батальйонів по тисячі солдатів в кожному.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЬЩА ПЛАНУЄ ЗБІЛЬШИТИ ВИТРАТИ НА ОБОРОНУ
ПОЛЬСЬКІ СОЛДАТИ В РУМУНІЇ ТА ЛИТВІ
БАТАЛЬЙОННА БОЙОВА ГРУПА НАТО В ОЖИШІ РОЗПОЧИНАЄ НАВЧАННЯ «PUMA»
США ЗМІЦНЮЮТЬ ЗДАТНІСТЬ МАНЕВРУВАТИ СВОЇМИ ВІЙСЬКАМИ НА СХІДНОМУ ФЛАНЗІ НАТО

Схожі публікації
Президент Фінляндії схвалив пакет військової допомоги Україні на понад 55 млн євро.
Сьогодні міністри закордонних справ країн ЄС обговорять новий пакет санкцій проти РФ і кроки подальшої підтримки України.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторе заявив про підвищення готовності збройних сил із початку листопада. Цей надзвичайний крок він обґрунтував агресивною війною Росії.
Оперативним командувачем військово-тренувальної місії ЄС для українських військових став бригадний генерал Пьотр Тритек, командувач 11-ї Любуської бронекавалерійської дивізії.
Понад 73 % опитаних поляків назвали США головним військовим союзником Польщі. Україну вказали лише 2 % респондентів.
Міністр оборони РП Маріуш Блащак додав, що зараз реалізують кілька десятків програм модернізації польської армії.
Міністр оборони Естонії  зробив припущення, що Росії знадобиться від двох до чотирьох років, щоб відновити свої збройні сили до рівня, який передував війні проти України.
Більшість поляків хотіли би, щоб влада країни не повертала військовий призов. Дослідження на цю тему провів Інститут ринкових і соціальних досліджень IBRiS на замовлення Rzeczpospolita.
За словами експертів, низька якість підрозділів, створених до цього часу з числа російських добровольців та найманців, дозволяє оцінити, якої якості буде бойова сила, створена внаслідок примусової мобілізації.