Польща і світ
Нобелівський лауреат прагне отримати польське громадянство

Лауреат Нобелівської премії з медицини за 2024 р. намагається отримати польське громадянство. Його батько був поляком, якого під час війни депортували з країни.

Нобелівський лауреат під час вчорашньої зустрічі з прем’єр-міністром РП Дональдом Туском сказав, що завдяки своїй нагороді хоче підтримати розвиток науки в Польщі.

Учора, 9 березня, у Варшаві відбулася виняткова зустріч. Професор Віктор Амброс, лауреат Нобелівської премії з медицини, зустрівся з прем’єр-міністром Дональдом Туском. Учений, який є американським молекулярним біологом польського походження, офіційно заявив про бажання отримати польське громадянство. Як він підкреслив, його метою є не лише символічне вшанування родинних коренів, але й реальний внесок у розвиток польської науки та зміцнення позиції Польщі на міжнародній арені.

«Для мене це був би спосіб ушанувати мого батька, мою тітку, їхніх батьків, а також усіх тих людей, які боролися і вижили, щоб я міг сьогодні існувати. Таким чином я хотів би віддати їм шану», – підкреслив професор.

Віктор Амброс не приховує, що рішення отримати польське громадянство має для нього особистий і сентиментальний вимір. Його батько був поляком, якого під час Другої світової війни вивезли на примусові роботи до Третього рейху. Після війни він оселився у Сполучених Штатах, де створив родину.

Як згадує нобелівський лауреат, у 50-х роках багато іммігрантів не передавали своїм дітям рідної мови, особливо коли жили в ізоляції від співвітчизників. Так було й у випадку родини Амбросів.

«Моїм єдиним зв’язком із Польщею був батько. Саме він походив із Польщі. Однак потрібно пам’ятати про реалії тих часів: ми були єдиною польською родиною в околиці, а батько вирішив, що не повинен розмовляти з нами польською», ‒ розповів учений. Попри це, з часом у ньому зародилася величезна симпатія і захоплення польським народом, який, як він підкреслює, «умів пережити натиск історії та сил, що хотіли його знищити».

Віктор Амброс народився 1 грудня 1953 р. в містечку Ганновер у штаті Нью-Гемпшир. Свою наукову кар’єру він розпочинав у Гарвардському університеті, а згодом розпочав роботу в Дартмутському коледжі. З 2008 р. він працює в Медичній школі Массачусетського університету, де обіймає посаду професора природничих наук та співдиректора Інституту терапії.

У 2024 р. разом із Гарі Рувкуном він отримав Нобелівську премію за відкриття мікроРНК – нового класу крихітних молекул РНК, які відіграють вирішальну роль у регуляції генів. Ці новаторські дослідження стали фундаментом сучасної молекулярної біології та відкрили нові можливості в діагностиці та лікуванні багатьох хвороб, зокрема рідкісних і проблемних при діагностиці.

джерело:
Схожі публікації
Міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський повідомив, що з Близького Сходу прилетіли 7160 поляків.
Дедалі більше поляків вирішують повернутися з трудової еміграції. Після Німеччини та Великої Британії від’ємне сальдо міграції з Польщею зафіксували Нідерланди.
Учора у шведській столиці 13 лауреатів отримали Нобелівські премії з рук короля Швеції Густава XVI.
У балтійських країнах проживають майже 250 тис. осіб, які мають польське походження.
Ласло Краснагоркаї став переможцем цьогорічної Нобелівської премії в галузі літератури. Журі визнало «його переконливу й далекоглядну творчість, яка посеред апокаліптичного жаху знову підтверджує силу мистецтва».
Троє вчених ‒ американські науковці Мері Брунков і Фред Рамсделл та японський дослідник Шимон Сакагучі ‒ отримали Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини за відкриття, що стосуються набуття так званої периферичної імунотолерантності.
Нобелівською премією нагороджують із 1901 р. за видатний внесок у розвиток людства.
Німецька преса б’є на сполох. Хвиля повернень польських працівників додому викликає в Німеччині занепокоєння.
У разі збройного конфлікту польська армія покличе кожного дорослого поляка, якого вона потребуватиме. Незалежно від того, де він проживає і як довго там перебуває.