Нове опитування Центру дослідження громадської думки CBOS демонструє, що ставлення поляків до інших народів залишається виразно диференційованим і в багатьох випадках змінюється разом із поточною політичною та суспільною ситуацією.

Найбільшою симпатією респонденти обдарували італійців. Позитивне ставлення до них висловили 58 % опитаних. На наступних місцях опинилися чехи з результатом 55 % і словаки, яких любить кожен другий поляк. Високі частки прихильних оцінок стосуються також англійців, американців і мешканців кількох країн Західної та Південної Європи, зокрема Франції, Швеції, Нідерландів, Хорватії та Угорщини.

Результати щодо сусідів є більш складними. Німців люблять 35 % опитаних, але про неприязнь до них заявили 32 %. Це один із найбільш поляризованих результатів в опитуванні. Натомість у випадку українців показник неприязні є виразно високим: 43 % при 29 % симпатії.

CBOS звертає увагу на помітні зміни порівняно з першими роками війни в Україні. Тоді фіксували чітке зростання симпатії до українців і народів, що асоціюються з допомогою Україні, зокрема американців і британців. Сьогодні ці позитивні оцінки поступово слабшають, хоч у багатьох випадках і далі залишаються вищими, ніж до 2022 р.

У нижній частині рейтингу опинилися національності, стосовно яких переважають негативні емоції: білоруси і роми (по 46 % неприязні), а насамперед росіяни, до яких неприязнь мають 74 % опитаних. Симпатія до росіян становить лише 7 %. Різниця тут нищівна, і її важко розглядати поза контекстом війни та безпеки.

Автори опитування підкреслюють, що ставлення до інших народів дуже залежить від віку, освіти та особистих контактів з іноземцями. Молодші й більш освічені люди частіше заявляють про свою симпатію до іноземців, натомість у старших вікових групах частіше з’являються позиції неприязні або байдужості.

Результати опитування свідчать, що, попри відкритість до багатьох європейських народів, у польському суспільстві зберігаються стійкі упередження, особливо стосовно східних сусідів і ромської меншини. Водночас поточні політичні події й надалі мають реальний вплив на те, кого поляки сприймають як близьких, а кого – як чужих.

Опитування провели 8–20 січня 2026 р. серед 938 повнолітніх мешканців Польщі.