Польща і світ
Росіяни шукали могилу царського генерала, а знайшли останки прадіда «Інки»

У місті Ардаган у Східній Туреччині виявили останки підполковника Кароля Жепецького, прадіда Данути Седзікувни, «Інки». Про це у понеділок, 22 травня, повідомив Інститут національної пам’яті Польщі. Труну із чудово збереженим тілом знайшли на колишньому католицькому цвинтарі.

У повідомленні про виявлення останків Жепецького ІНП посилається на публікацію російського порталу Gazeta.ru. «Спочатку було оголошено, що це останки російського генерала Василя Геймана, командувача часів російсько-турецької війни 18771878 рр. Росіяни вислали на місце спеціаліста російського військово-історичного архіву Олега Честякова, щоб той ексгумував та ідентифікував тіло. Із розмови журналістів видання із Честяковим стало зрозуміло, що це не Гейман, а підполковник Кароль Жепецький», – повідомив ІНП.

Відповідно до повідомлення та фотографій, опублікованих на порталі, тіло, знайдене на території колишнього католицького цвинтаря в Ардагані (Туреччина), чудово збереглося. У російській статті, як звернув увагу ІНП, немає інформації про те, що Жепецький був прадідом героїні польського підпілля.

За повідомленням Інформаційного радіо-агентства, ідентичність встановили турецькі спеціалісти на основі документів, зібраних в архівах місць поховання та деталей чудово збереженого одягу.

Жепецький, офіцер 20-го стрілецького корпусу, помер у 1894 р. від тифу. Його донька, Гелена Тимінська, є бабусею Данути Седзікувни, «Інки».

«Оскільки росіяни сподівалися знайти на цьому місці тіло генерала Геймана, вони залучили до пошуків багатьох осіб, яких вони привезли до Туреччини. Головне запитання полягає в тому, чи набула би справа розголосу, якби вони знали, кого знайшли?» – запитує автор повідомлення на сторінці інституту.

«Підполковник Жепецький був заступником командувача у 20-му полку. Водночас він підкреслював, що є поляком і католиком. У той час у російській армії служило багато поляків. Польські зем’яни вважали, що потрібно готувати синів до майбутньої боротьби за незалежність», – читаємо на сайті ІНП.

«Інка» була санітаркою 5-ї віленської бригади Армії Крайової. 20 липня 1946 р. її арештувала Служба безпеки. Дівчину посадили у гданську в’язницю. Після важкого слідства її засудив до смертної кари Військовий районний суд у Гданську. Вирок виконали 28 серпня 1946 р.

У 2014 р. група ІНП під керівництвом професора Кшиштофа Швагжика під час робіт на Гарнізонному кладовищі у Гданську знайшла та ексгумувала останки молодої жінки із простріленим черепом, які ідентифікували як останки Данути Седзікувни. 28 серпня 2016 р., у 70-ту річницю смерті «Інки», на гданському Гарнізонному кладовищі відбулося урочисте перепоховання її та іншого солдата 5-ї віленської бригади Армії Крайової Фелікса Сельмановича, «Загончика», якого розстріляли разом із «Інкою».

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації РП заявив у Люксембурзі, що Польща рішуче вимагає візових обмежень для росіян.
Туреччина запровадила нічну заборону на відвідування окремих популярних пляжів на узбережжі Середземного моря.
Міністерство фінансів США ухвалило рішення видати вже третю ліцензію, яка призупиняє санкції на закупівлю російської нафти, завантаженої на танкери.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
На засіданні міністрів спорту в Брюсселі Польща заявила рішучий протест проти повернення спортсменів із Росії та Білорусі до міжнародних змагань під національною символікою.
На Підкарпатті розпочався триденний Польсько-український конгрес істориків, який зібрав близько сотні науковців і представників влади обох країн для обговорення складних сторінок спільного минулого.
Брюссель попередив уряд Джорджі Мелоні, що допущення Росії до участі в цьогорічному фестивалі може становити пряме порушення санкцій ЄС.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Україна представила імена 11 російських спортсменів (і чинних, і колишніх), які допомагають своїй країні у війні.