Рада миру – нова інституція, яку очолив президент США Дональд Трамп, – набуває конкретних обрисів. До ради запросили понад 60 світових лідерів.

Організацію створили для управління Сектором Гази, однак її діяльність може виходити далеко за межі цього регіону, а структура, склад і повноваження викликають чимало запитань.

Згідно з концепцією, яку презентує американська адміністрація, Рада миру має здійснювати нагляд за відбудовою Сектора Гази та керувати палестинським анклавом. Водночас сам Трамп в інтерв’ю Reuters припустив, що рада може допомогти у врегулюванні інших конфліктів у світі.

Керувати Радою миру має виконавчий орган – рада директорів, на чолі якої стоїть президент США. Запрошення до цього органу, за даними джерел, отримали понад 60 лідерів, серед них – президент Польщі Кароль Навроцький, президент Росії Володимир Путін, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Учора у Давосі керівник Бюро міжнародної політики президента РП Марцін Пшидач підтвердив на пресконференції, що Кароль Навроцький отримав запрошення від президента США. Водночас він додав: «Поширюється інформація, що до такої ради запрошують також осіб чи політиків, із якими польському президенту точно не по дорозі. Без сумніву, таким політиком є Путін».

Міністр повідомив, що до Міністерства закордонних справ було надіслано листа із запитом щодо оцінки участі Польщі в роботі цього органу.

Марцін Пшидач додав, що Польща повинна зайняти якусь позицію з цього питання, тому сподівається, що «уряд підійде до цього відповідально, а не в дусі внутрішньополітичних розбіжностей».

🟡🔵Poranna #RozmowaRMF!

🗨️ Wystosowaliśmy pismo do @MSZ_RP z prośbą o opinię w tej sprawie. Od wczoraj jeszcze nie mamy odpowiedzi - @marcin_przydacz @prezydentpl o zaproszeniu dla @NawrockiKn do Rady Pokoju @RMF24pl @Radio_RMF24 @tterlikowski pic.twitter.com/0aKsp71lpx

— RozmowaRMF (@Rozmowa_RMF) January 20, 2026

Тим часом, як повідомило агентство AFP, Франція та Канада не готові дати позитивну відповідь на запрошення до ради директорів Ради миру. Лише Угорщина чітко заявила про готовність приєднатися до цієї структури.

Джерело в оточенні президента Емманюеля Макрона, яке цитує агенція AFP, зазначило, що, попри попередні очікування, «дорожня карта» ради «виходить далеко за межі самої проблеми Гази». Виникають «важливі питання, зокрема щодо дотримання принципів і структури Організації Об’єднаних Націй», які ні в якому разі не можуть ставитися під сумнів», ‒ додало джерело.

Як повідомила газета Financial Times, американські урядовці запропонували, щоб Рада миру займалася також іншими конфліктами у світі, зокрема в Україні та Венесуелі. Одне з джерел газети повідомило, що адміністрація Трампа розглядає раду як «потенційну заміну ООН – своєрідний паралельний, неофіційний орган, який займатиметься конфліктами не лише в Газі».

Речник уряду Німеччини вчора подякував за запрошення до Ради миру й повідомив, що Берлін має намір його уважно проаналізувати. Він додав, що, на думку ФРН, ініціатива Трампа не ставить під сумнів роль Організації Об’єднаних Націй.

За даними Bloomberg, адміністрація США хоче, щоб країни платили щонайменше по 1 млрд доларів за постійне членство в Раді миру. Якщо цього не станеться, їх каденція триватиме три роки з можливістю продовження за згодою голови ради.

У ніч із п’ятниці на суботу Білий дім оприлюднив заяву, в якій описав, як має виглядати Рада миру. Проте спосіб її організації та структура залишаються значною мірою нечіткими.

Рада миру, до складу ради директорів якої входитимуть Трамп та світові лідери, матиме два виконавчі органи та високого представника, який здійснюватиме нагляд за самоврядуванням у Секторі Гази.

Першим органом є засновницький виконавчий комітет (Executive Board). До нього увійшли держсекретар США Марко Рубіо, зять Трампа та його радник Джаред Кушнер, колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, американський мільярдер Марк Роуен, президент Світового банку Аджай Банга і колишній радник Трампа з питань національної безпеки Роберт Габріель.

Другий орган ‒ виконавчий комітет Сектора Гази (Gaza Executive Board). До нього увійшли спеціальний посланець президента США Стів Віткофф, ті ж Кушнер, Блер, Роуен, а ще низка міжнародних представників.