Польща та Україна
Оссолінеум та Бібліотека імені Василя Стефаника представили спільний цифровий репозиторій

Минулого тижня у Львові представили цифровий репозиторій «Спільна спадщина» – проєкт Національного інституту імені Оссолінських (Оссолінеум) у Вроцлаві та Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника.

Презентація відбулася в рамках 109-ї Оссолінської зустрічі, присвяченої майбутньому писаного слова. Її учасники зустрілися у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника. Захід транслювали онлайн на сторінках обох організаторів у Facebook.

«Репозиторій – пілотний проєкт польсько-української співпраці, важливий для всієї Центрально-Східної Європи. Над ним працюють паралельно дві команди з обох установ – у Львові та Вроцлаві. Це цифрова бібліотека, яка відповідає сучасним стандартам презентації культурної спадщини та доступу до неї», – повідомив на своєму профілі у Facebook Національний інститут імені Оссолінських.

«Генеза проєкту пов’язана з Другою світовою війною. Окупація Львова та спричинена війною зміна кордонів призвели до поділу колекції, яка зберігалася в цих просторах. Протягом наступних десятиліть Україна та Польща не були вільними державами. Лише після 1989–1991 рр. з’явилася можливість співпраці, яка сьогодні приносить добрі результати», – сказав під час зустрічі в ЛННБ України імені Василя Стефаника заступник директора Оссолінеуму Марек Мутор.

Він зазначив, що першу угоду про співпрацю, яка привела до появи програми «Спільна спадщина», Оссолінеум і ЛННБ України імені Василя Стефаника підписали у 2003 р.

«Наші колекції перебувають у Вроцлаві та Львові, але вони можуть об’єднатися завдяки цифровізації. Не змінюючи свого місцезнаходження, вони можуть існувати разом в одному репозиторії», – додав Марек Мутор, підкресливши при цьому, що цифровий репозиторій «робить ці колекції безпечними в період війни, яка ведеться проти України».

Репозиторій нараховує зараз 5 тис. оцифрованих об’єктів, що походять із колекцій Львова та Вроцлава. Його наповнення триває, тож у ньому з’являтимуться нові матеріали з польської та української колекцій, серед них – часописи, рукописи, малюнки, дипломи, фотографії та стародруки.

Кожен матеріал у репозиторії описаний трьома мовами: польською, українською та англійською. Також подано місцезнаходження оригіналу, з чиїх колекцій він походить, і повний опис об’єкта.

«Навіщо ми все це робимо? По-перше, ми хочемо надати кращий доступ до наших колекцій усім зацікавленим особам. По-друге, оцифрування – це складова безпеки колекцій. Ми робимо це також із надією, що штучний інтелект, який зараз входить у різні сфери нашого життя, буде живитися якісною інформацією», – сказав Марек Мутор.

Цифровий репозиторій «Спільна спадщина» доступний за цими посиланнями:

wspolnedziedzictwo.ossolineum.pl

chlib.library.lviv.ua

Aнна Федорчук
 

джерело:
Схожі публікації
Роботи проводитиме Меморіально-пошуковий центр «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.
Під час фестивалю представлять українську музичну спадщина різних жанрів ‒ від сольної фортепіанної та хорової музики до кобзарської традиції й симфонічного концерту.
Попри те, що звичка читати досі не є загальнопоширеною, книжковий ринок переживає помітне пожвавлення.
У Києві відбулася зустріч голови комітету Сейму Польщі в закордонних справах Павела Коваля із заступницею керівника Офісу Президента України Іриною Верещук.
У Волі-Островецькій польські та українські фахівці спільно проводять ексгумацію жертв Волинського злочину.
Книги бібліотеки, яку створюють в Осло, ніхто не зможе прочитати ще майже 100 років. Щороку до колекції додається рукопис твору, зміст якого відомий лише авторові.
Польща надалі підтримуватиме Україну незалежно від внутрішньополітичних дискусій.
Польща може відіграти ключову роль у відбудові України та стати головним логістичним і бізнесовим хабом для міжнародної допомоги.
Польська група озброєння PGZ та українська компанія TAF Industries домовилися про співпрацю у виробництві безпілотників і систем радіоелектронної боротьби.