Минулого тижня у Львові представили цифровий репозиторій «Спільна спадщина» – проєкт Національного інституту імені Оссолінських (Оссолінеум) у Вроцлаві та Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника.
Презентація відбулася в рамках 109-ї Оссолінської зустрічі, присвяченої майбутньому писаного слова. Її учасники зустрілися у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника. Захід транслювали онлайн на сторінках обох організаторів у Facebook.
«Репозиторій – пілотний проєкт польсько-української співпраці, важливий для всієї Центрально-Східної Європи. Над ним працюють паралельно дві команди з обох установ – у Львові та Вроцлаві. Це цифрова бібліотека, яка відповідає сучасним стандартам презентації культурної спадщини та доступу до неї», – повідомив на своєму профілі у Facebook Національний інститут імені Оссолінських.
«Генеза проєкту пов’язана з Другою світовою війною. Окупація Львова та спричинена війною зміна кордонів призвели до поділу колекції, яка зберігалася в цих просторах. Протягом наступних десятиліть Україна та Польща не були вільними державами. Лише після 1989–1991 рр. з’явилася можливість співпраці, яка сьогодні приносить добрі результати», – сказав під час зустрічі в ЛННБ України імені Василя Стефаника заступник директора Оссолінеуму Марек Мутор.
Він зазначив, що першу угоду про співпрацю, яка привела до появи програми «Спільна спадщина», Оссолінеум і ЛННБ України імені Василя Стефаника підписали у 2003 р.
«Наші колекції перебувають у Вроцлаві та Львові, але вони можуть об’єднатися завдяки цифровізації. Не змінюючи свого місцезнаходження, вони можуть існувати разом в одному репозиторії», – додав Марек Мутор, підкресливши при цьому, що цифровий репозиторій «робить ці колекції безпечними в період війни, яка ведеться проти України».
Репозиторій нараховує зараз 5 тис. оцифрованих об’єктів, що походять із колекцій Львова та Вроцлава. Його наповнення триває, тож у ньому з’являтимуться нові матеріали з польської та української колекцій, серед них – часописи, рукописи, малюнки, дипломи, фотографії та стародруки.
Кожен матеріал у репозиторії описаний трьома мовами: польською, українською та англійською. Також подано місцезнаходження оригіналу, з чиїх колекцій він походить, і повний опис об’єкта.
«Навіщо ми все це робимо? По-перше, ми хочемо надати кращий доступ до наших колекцій усім зацікавленим особам. По-друге, оцифрування – це складова безпеки колекцій. Ми робимо це також із надією, що штучний інтелект, який зараз входить у різні сфери нашого життя, буде живитися якісною інформацією», – сказав Марек Мутор.
Цифровий репозиторій «Спільна спадщина» доступний за цими посиланнями:
wspolnedziedzictwo.ossolineum.pl
Aнна Федорчук
