Польща та Україна
Оссолінеум та Бібліотека імені Василя Стефаника представили спільний цифровий репозиторій

Минулого тижня у Львові представили цифровий репозиторій «Спільна спадщина» – проєкт Національного інституту імені Оссолінських (Оссолінеум) у Вроцлаві та Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника.

Презентація відбулася в рамках 109-ї Оссолінської зустрічі, присвяченої майбутньому писаного слова. Її учасники зустрілися у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника. Захід транслювали онлайн на сторінках обох організаторів у Facebook.

«Репозиторій – пілотний проєкт польсько-української співпраці, важливий для всієї Центрально-Східної Європи. Над ним працюють паралельно дві команди з обох установ – у Львові та Вроцлаві. Це цифрова бібліотека, яка відповідає сучасним стандартам презентації культурної спадщини та доступу до неї», – повідомив на своєму профілі у Facebook Національний інститут імені Оссолінських.

«Генеза проєкту пов’язана з Другою світовою війною. Окупація Львова та спричинена війною зміна кордонів призвели до поділу колекції, яка зберігалася в цих просторах. Протягом наступних десятиліть Україна та Польща не були вільними державами. Лише після 1989–1991 рр. з’явилася можливість співпраці, яка сьогодні приносить добрі результати», – сказав під час зустрічі в ЛННБ України імені Василя Стефаника заступник директора Оссолінеуму Марек Мутор.

Він зазначив, що першу угоду про співпрацю, яка привела до появи програми «Спільна спадщина», Оссолінеум і ЛННБ України імені Василя Стефаника підписали у 2003 р.

«Наші колекції перебувають у Вроцлаві та Львові, але вони можуть об’єднатися завдяки цифровізації. Не змінюючи свого місцезнаходження, вони можуть існувати разом в одному репозиторії», – додав Марек Мутор, підкресливши при цьому, що цифровий репозиторій «робить ці колекції безпечними в період війни, яка ведеться проти України».

Репозиторій нараховує зараз 5 тис. оцифрованих об’єктів, що походять із колекцій Львова та Вроцлава. Його наповнення триває, тож у ньому з’являтимуться нові матеріали з польської та української колекцій, серед них – часописи, рукописи, малюнки, дипломи, фотографії та стародруки.

Кожен матеріал у репозиторії описаний трьома мовами: польською, українською та англійською. Також подано місцезнаходження оригіналу, з чиїх колекцій він походить, і повний опис об’єкта.

«Навіщо ми все це робимо? По-перше, ми хочемо надати кращий доступ до наших колекцій усім зацікавленим особам. По-друге, оцифрування – це складова безпеки колекцій. Ми робимо це також із надією, що штучний інтелект, який зараз входить у різні сфери нашого життя, буде живитися якісною інформацією», – сказав Марек Мутор.

Цифровий репозиторій «Спільна спадщина» доступний за цими посиланнями:

wspolnedziedzictwo.ossolineum.pl

chlib.library.lviv.ua

Aнна Федорчук
 

джерело:
Схожі публікації
Книги бібліотеки, яку створюють в Осло, ніхто не зможе прочитати ще майже 100 років. Щороку до колекції додається рукопис твору, зміст якого відомий лише авторові.
Польща надалі підтримуватиме Україну незалежно від внутрішньополітичних дискусій.
Польща може відіграти ключову роль у відбудові України та стати головним логістичним і бізнесовим хабом для міжнародної допомоги.
Польська група озброєння PGZ та українська компанія TAF Industries домовилися про співпрацю у виробництві безпілотників і систем радіоелектронної боротьби.
У Пужниках на Тернопільщині розпочався новий етап пошукових робіт, під час яких фахівці шукатимуть останки мешканців села, загиблих у лютому 1945 р.
Польсько-українська господарча палата, яка майже 35 років розвиває економічне співробітництво, оприлюднила звернення до політиків Польщі та України із закликом уникати конфронтації та будувати нову добру історію двосторонніх відносин.
Україна ще не отримала від Польщі винищувачі МіГ-29, оскільки сторони досі не завершили переговори щодо передачі українських технологій безпілотників польській армії.
Польські та українські археологи прибули до Львівської області для проведення пошукових робіт у колишньому селі Гута-Пеняцька.
Україна надала дозволи на проведення ексгумацій польських поховань у Галичині та на Волині.