Напередодні Геловіна експерти нагадують, що традиція використовувати для декорування гарбузи не лише сприяє збільшенню викидів парникових газів, але насамперед означає марнування їжі.
«Кожен невикористаний гарбуз – це не лише зіпсований харчовий продукт, але й марнування води, енергії та праці, вкладеної в його вирощування», ‒ пояснюють фахівці.
Викидання на смітних їжі ‒ один із ключових викликів для сучасних суспільств. Ідеться не лише про етичні аспекти, хоч вони вкрай важливі, але й про марнування величезної кількості цінних ресурсів – від енергії до води. Під час свят ця проблема стає ще гострішою. Мова не лише про Різдво чи Великдень, але й про інші традиції, включно з Геловіном, який останніми роками набув великої популярності в Польщі.
Прикрашання інтер’єрів і виставляння перед дверима гарбузів дедалі частіше можна побачити у великих польських містах. Однак люди рідко замислюються над тим, що це має не лише культурне, але й екологічне та економічне значення. Дані свідчать, що проблема марнування гарбузів зростає.
Як свідчать дослідження британської організації Hubbub, лише у 2024 р. під час екологічної кампанії зібрали та переробили на біогаз близько 100 тис. викинутих гарбузів. Експерти зазначають, що енергії, отриманої таким чином, вистачило би для електроживлення 10 тис. домогосподарств протягом однієї доби.
За оцінками, у Великій Британії щороку купують від 15 до 22 млн гарбузів, використовують їх як прикраси, а потім викидають, не вживши м’якоть. Хоч даних для всієї Європи бракує, дослідження вказують, що й у країнах, де Геловін лише набирає популярності, кількість змарнованих гарбузів щороку зростає.
Дані свідчать, що в Польщі вирощування гарбузів останніми роками суттєво зросло. У 2014–2022 рр. площа їх посівів збільшилася з 1,1 тис. до 8,9 тис. гектарів, а врожай сягнув рівня майже 400 тис. тонн. Хоч у 2023 р. вирощування впало до приблизно 358 тис. тонн, за європейською статистикою, у 2024 р. Польща залишалася лідером ЄС із вирощування гарбузів, досягнувши рівня понад 380 тис. тонн. Випереджали Польщу лише Франція, Іспанія та Німеччина.
Часто гарбузи, придбані для приготування геловінських прикрас, згодом не вживають у їжу. М’якоть чи насіння потрапляють до контейнерів для біовідходів, хоч вони є повноцінною їжею.
Експерти зазначають, що на сміттєзвалищах ці відходи розкладаються в анаеробних умовах, унаслідок чого утворюється метан ‒ парниковий газ зі значно вищим потенціалом, ніж вуглекислий газ. Традиція прикрашання гарбузів сприяє і викидам парникових газів, і економічним втратам. Хоч про це рідко говорять, гарбузи, які використали на Геловін і які стали непридатними до вживання, все одно можна повторно застосовувати, наприклад, як корм для тварин. Якщо з’являються ознаки псування, у процесі анаеробної ферментації їх можна перетворити на біогаз, з якого виробляють електроенергію, тепло чи паливо. Для цього потрібна належна система сортування та спрямування органічних відходів до біогазових установок.
У 2024 р. багато британських і європейських міст запустили пілотні програми збору гарбузових відходів у рамках селективного збору біовідходів, що може стати прикладом для польських міст.
«Свідоме використання гарбуза, придбаного для прикрашання дому, – це простий, але реальний спосіб зменшити деградацію довкілля», ‒ вважає науковиця Інституту охорони навколишнього середовища та керівниця проєкту SMART-FOOD Сильвія Лаба.
«Кожен невикористаний гарбуз – це не лише зіпсований продукт, але й змарновані вода, енергія та праця, вкладена в його вирощування. Для вирощування 1 кг гарбуза в польських умовах потрібно від 150 до 250 л води залежно від погоди», ‒ наголосила вона.
Експертка додала, що мінімізація втрат має починатися вже на етапі збору врожаю та зберігання, а споживачі повинні знати, як повністю використовувати придбаний овоч.
«Це особливо важливо в контексті масштабів марнування їжі в Польщі. Щороку утворюється 4 651 137 тонн харчових відходів, з яких найбільша частина, понад 2,5 млн тонн, походить із домогосподарств», ‒ підкреслила Сильвія Лаба.
Фахівці радять замість суто декоративних гарбузів обирати їстівні чи олійні сорти, з яких можна готувати супи, пироги, хліб та багато інших страв. Окрім користі для довкілля, це добре й для здоров’я – насіння гарбуза має цілющі властивості. Воно, зокрема, допомагає регулювати рівень цукру в крові та холестерину, а цинк, що міститься в ньому, підтримує імунітет.