Світ
Експрезидент Польщі: «Безпека Європи залежить від виживання України»

Європейські політики попереджають: якщо Росія захопить нові українські міста, безпека понад 500 млн громадян європейських країн опиниться під загрозою.

Таку заяву зробили колишній президент Польщі Александр Квасневський і колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт. Вони також вказали, спираючись на конкретні цифри, що необхідно Україні, щоб зупинити наступ Росії на її території.

«Наша безпека залежить від оборони України. Цей фундамент нині зазнає жорстоких атак. Тільки Європа має сьогодні реальну можливість захистити Україну. Зробімо це на власний ризик. Ми здатні це зробити. Але чи справді ми зможемо це зробимо?» ‒ написали політики у статті на порталі «Європейська правда» після нещодавнього візиту до Києва.

Текст, опублікований учора, 30 червня, підписали Александр Квасневський, Карл Більдт, колишня прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін і ексміністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен. Усі четверо є членами наглядової ради асоціації «Ялтинська європейська стратегія», яку фінансує український бізнесмен Віктор Пінчук.

Автори оцінили, що, хоч Росія повільно і з величезними втратами просувається вперед, українські сили чинять опір завдяки інноваціям в озброєнні. «Висновок із розмов з посадовцями, експертами та військовими командирами однозначний: якщо ми не вживемо рішучих дій зараз, Європі загрожує безпосередня та неминуча небезпека. Швидкі дії можуть зупинити загрозу в Україні», ‒ підкреслили вони.

Вони відзначили опір українців, але, на їхню думку, без більшої військової підтримки Україна може втратити більше територій. «Нові міста можуть бути захоплені. Це створить загрозу для понад 500 млн європейських громадян», ‒ зазначили вони.

Перемога Росії в Україні, на їхню думку, призведе до того, що Росія посилить гібридні атаки на Європу. Квасневський, Більдт, Марін і Оллонгрен не виключили, що Росія почне готуватися до військового нападу на країни НАТО та ЄС, використовуючи людей і ресурси з окупованих українських територій. «Успіх Росії надихне тих, хто прагне знищити Європу зсередини», ‒ написали вони.

Автори статті вважають, що ще є час, щоб запобігти цьому. Вони пояснили, що Україна має потенціал для самостійного виробництва значної частини необхідного їй озброєння, а невикористані можливості оцінюються в 10–15 млрд доларів. «Щоб Україна могла зупинити Росію, потрібно додатково 30–40 млрд доларів щороку на виробництво та закупівлю озброєння. Тобто замість нинішніх 40 млрд Європа повинна виділяти 110–120 млрд доларів щороку», ‒ підкреслили вони.

Вони пояснили, що ця сума становить приблизно 0,6 % ВВП європейських країн-членів НАТО, які досі надавали Україні в середньому 0,2 % свого ВВП.

«Така рішучість Європи також буде сигналом для США, що ми не є «зайцями-пасажирами», а беремо відповідальність у свої руки», ‒ написали Квасневський, Більдт, Марін і Оллонгрен.

джерело:
Схожі публікації
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Німеччина не приєднається до перших військових навчань, які організовує так звана коаліція охочих ‒ група держав, що підтримують Україну.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.
У столиці Туреччини сьогодні розпочинається саміт НАТО, головними темами якого стануть підтримка України, збільшення оборонних витрат і нові оборонні контракти.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
США можуть поділити НАТО на союзників першої та другої категорій. Таке припущення в норвезькій газеті VG зробила Анна Вісландер з американського аналітичного центру Atlantic Council.
Опитування, проведене  Інститутом ринкових і соціальних досліджень IBRiS, показує, що більшість поляків виступає проти прийняття України до ЄС.