США здійснили бомбардування стратегічних цілей в Ірані, безпосередньо долучившись до війни на Близькому Сході.

Конфлікт матиме значні наслідки і, на жаль, може боляче вдарити безпосередньо по поляках, які відчують наслідки нової війни, сплачуючи за пальне на заправках. У центрі уваги зараз перебуває Ормузька протока.

Участь Сполучених Штатів у конфлікті на Близькому Сході посилює побоювання щодо можливих реакцій Ірану. Однією з них є блокада Ормузької протоки, яку ухвалив іранський парламент вчора ввечері. Цей водний шлях, що простягається між Іраном та Оманом, є ключовим для транспортування скрапленого природного газу та нафти. Будь-які перешкоди в судноплавстві мали б величезний вплив на світову економіку. 

Протока впродовж століть відігравала ключову роль у торгівлі, а ті, хто її контролював, отримували значну вигоду від торгівлі. Сьогодні вона залишається одним із найважливіших каналів транспортування енергетичних ресурсів. 

За даними компанії S&P Global, у першій половині цього року через протоку щодня транспортували в середньому близько 13,5 млн барелів нафти. На практиці це означає, що щодня десятки танкерів долають маршрут від Перської затоки до кінцевих споживачів нафти. Така ж кількість суден прямує до портів для завантаження. Приблизно 13 % світового виробництва нафти транспортують саме цим маршрутом. 

Протока є критично важливою для країн цього регіону. При добовому виробництві в регіоні Перської затоки 26,6 млн барелів нафти та конденсату половина експортується через Ормузьку протоку. 

Після її закриття постраждають і виробники, і споживачі. Найбільше постраждають чотири азійські країни: Китай, Індія, Японія та Південна Корея, які разом імпортують цим шляхом 7–8 млн барелів на добу. Ба більше, нафту з Перської затоки неможливо швидко замінити сировиною з інших джерел. 

Чи подорожчає нафта в такому випадку? Безумовно, так, хоча важко сказати, наскільки. Раніше проблеми в Ормузькій протоці суттєво впливали на ринки. Однак варто зазначити, що, хоча значення регіону як постачальника нафти величезне, у 2016–2018 рр. через протоку щодня транспортували в середньому понад 17 млн барелів нафти. 

Протока є ключовою для транспортування скрапленого природного газу, адже на узбережжі Перської затоки розташований Катар. Торік ця країна виробила близько 77 млн т скрапленого газу (трохи більш як 100 млрд куб. м). Майже весь обсяг газу Катар експортував. 

Це робить Катар другим за величиною експортером скрапленого природного газу у світі після США. Більша частина сировини (близько 63 % минулого року) була спрямована до азійських країн, як-от Китай, Японія, Південна Корея, Індія та Сінгапур. 

Однак приблизно 12,5 % цього газу потрапило до Європи. Майже весь експортований Катаром газ транспортується метановозами. Це означає, що закриття протоки призвело б до припинення поставок. На відміну від нафти, для якої існують кілька нафтопроводів, що можуть частково замінити транспортування танкерами, для скрапленого газу немає альтернативних маршрутів. 

Отож, значення країн цього регіону для світової економіки величезне. Як це стосується Польщі? 

Після відмови від російської нафти одним із ключових постачальників сировини для Польщі стала Саудівська Аравія. Наскільки це важливо, добре ілюструють дані за останній квартал минулого року: нафта з цього королівства становила майже 60 % усіх поставок сировини до Польщі (близько 3,8 млн т). 

Після закриття Ормузької протоки Саудівська Аравія може експортувати нафту через нафтопровід East-West, який простягається від нафтових родовищ через пустелю до Червоного моря. Однак це означало б значне скорочення пропозиції, оскільки пропускна здатність нафтопроводу становить лише близько 5 млн барелів на добу. Крім того, цей об’єкт вразливий до атак повстанців із руху Хуті. Отже, закриття маршруту через Ормузьку протоку поляки також відчують, хоча важко оцінити, наскільки сильно. 

Щодо імпорту скрапленого газу із Катару, то ситуація ще гірша, оскільки альтернативних шляхів доставки сировини до Польщі немає. На щастя, значення Катару як постачальника скрапленого газу значно нижче, ніж роль Саудівської Аравії в постачанні нафти. 

Із 36 поставок, які цього року (до середини червня) прибули до Польщі, сім були з Катару. У річному масштабі це приблизно 1,5 млрд кубометрів (приблизно 14 поставок). Таку кількість сировини Польща могла б отримати з інших джерел, хоча це, безумовно, було б дорого, адже за газ змагалися б і інші отримувачі катарської сировини. 

Варто пам’ятати, що серед найбільш постраждалих від закриття протоки країн будуть Катар і Китай ‒ традиційні союзники Ірану. Китай був однією з небагатьох країн, які засудили ізраїльську агресію. Натомість Катар є однією з небагатьох країн регіону, які співпрацюють з Іраном, зокрема у військовій сфері. 

Раніше спроби перекрити протоку вже були. Під час війни з Іраком країна у відповідь на атаки на танкери почала атакувати судна інших країн, які перевозили нафту. Це завершилося інтервенцією США. Побічним ефектом тієї ситуації було мінування вод затоки. Попри це, досі транспортування через протоку відбувалося без значних перешкод. 

Для Польщі, яка значною мірою залежить від імпорту нафти з Саудівської Аравії, закриття протоки спричинило би зростання цін на пальне та, ймовірно, інфляцію. Запаси пального в Польщі, за оцінками, розраховані приблизно на 90 днів, що забезпечує короткостроковий буфер, але тривале порушення поставок могло би призвести до серйозних економічних наслідків. Щодо скрапленого газу, хоча Катар є важливим постачальником, Польща диверсифікувала свої джерела газу, що може пом’якшити вплив, хоч і за вищу ціну.