Світ
Європарламент закликає до рішучих дій і звільнення полонених

Під час пленарного засідання Європейського парламенту у Страсбурзі депутати та високі посадовці ЄС наголосили на жахливій людській ціні, яку платить Україна через повномасштабне вторгнення Росії.

Під час дебатів у Європейському парламенті у Страсбурзі євродепутати закликали до жорсткіших дій проти Росії та більш рішучої підтримки України, наголосивши на жахливій ціні, яку українці платять щодня – від зруйнованих міст і загиблих мирних жителів до катувань, полону та депортацій.

У центрі уваги – воєнні  злочини, атаки на мирних жителів, викрадення цивільних, політичні репресії та катування військовополонених.

У дебатах під назвою «Людська ціна війни Росії проти України та нагальна потреба припинити російську агресію» представники різних політичних сил закликали до посилення тиску на Москву, збільшення підтримки України та негайного доступу міжнародних гуманітарних організацій до полонених і заручників.

«Росія перетворила полон на тортури, депортацію – на зброю, а мирних українців – на заручників», – заявив депутат Європарламенту Мікаель Галер, наголошуючи на потребі постійного моніторингу з боку Червоного Хреста та відповідальності за нелюдське поводження з полоненими.

Євродепутат Тійс Рютен із Нідерландів гостро розкритикував бездіяльність частини країн-членів ЄС, закликаючи до негайного надання Україні засобів ППО, санкцій проти Росії та конфіскації її заморожених активів на користь української відбудови. «Ми бачимо терор щодня. Якщо не діяти зараз, поразка стане спільною», – заявив він

Петраc Ауштрявічюс навів приклад ув’язненого цивільного журналіста Дмитра Гілюка, захопленого росіянами під Києвом у 2022 р., та закликав до політичних і юридичних дій. «Ми зобов’язані зробити все, щоб Росія відповіла за ці злочини перед міжнародним правом», – наголосив член парламенту.

Німецький депутат Сергій Лагодінський заявив, що війна Росії відбувається не лише на фронті, але й у катівнях і психіатричних лікарнях. Він закликав ЄС «викрити масштаби цих звірств» та добиватися реального доступу до в’язнів.

Ставлення росіян до військовополонених, а також до цивільного населення, безсумнівно, випливає з радянських традицій і означає насильство, тортури та смерть. «Як поляки, ми багато разів стикалися з цим варварством, наприклад, у 1940 р., коли за наказом Сталіна було розстріляно понад 22 тис. польських офіцерів. Сьогодні ця злочинна діяльність продовжується», ‒ наголосив Міхал Дворчик, депутат від Польщі.

Попри загальну солідарність, не обійшлося без критики. Депутат від Словаччини Любаш Бляха поставив під сумнів політику подвійних стандартів, виправдовуючи агресію Росії, що викликало різке несприйняття серед більшості європарламентарів.

Європейський парламент готує резолюцію, яка має викрити масштаби російських злочинів і закликати міжнародні організації до активних дій.

Схожі публікації
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розпочав розслідування щодо можливих злочинів проти людяності, вчинених владою Білорусі.
Таку думку озвучив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у Сеймі, маючи на увазі російське вторгнення в Україну.
У щорічному звіті розвідки зазначено, що Росія є найбільшою загрозою для Швеції.
Від початку лютого Угорщина та Словаччина залишаються без російської нафти. Армія російського агресора пошкодила єдиний шлях постачання ‒ південну нитку нафтопроводу «Дружба» в Україні.
Російські солдати, які воюють в Україні, можуть мати дедалі більші проблеми з в’їздом до Європи. Естонія щойно закрила свої кордони для понад тисячі вояків Путіна.
Дмітрій Мєдвєдєв пригрозив Фінляндії, звинувативши її в «руйнуванні російсько-фінських відносин». Колишній президент РФ заявив, що Гельсінкі «знищили позитивні стосунки» з Росією, які сформувалися після розпаду Радянського Союзу.
У Польщі триває благодійна акція «Тепло з Польщі для Києва». Кошти збирають на генератори й зарядні станції для української столиці.
У Польщі триває масштабний збір коштів на генератори для Києва, який уже понад тиждень живе в умовах аварійних відключень електроенергії, опалення та водопостачання після російських атак на критичну інфраструктуру.
Унаслідок російського удару по Одесі було пошкоджено будівлю Генерального консульства Польщі. Зокрема, в приміщенні повибивало шибки.