Це буде третій у світовій історії трибунал такого типу ‒ після Нюрнберзького і Токійського. Його створення підтримують понад 40 країн, а юридичні документи вже передали до Ради Європи.

Міжнародна ініціатива зі створення спеціального трибуналу щодо злочинів російської агресії проти України набуває юридичних обрисів. До Ради Європи передали три ключові документи, а підтримка країн-партнерів уже виходить за межі ЄС. Він має запрацювати у 2026 р.

Українські політики, дипломати та правозахисники пояснюють, чому суд за агресію Росії стане Нюрнбергом XXI ст.

🇪🇺 To już pewne: powstanie Specjalny Trybunał dla rosyjskich zbrodni na Ukrainie!

🟡Więcej: https://t.co/vH0zdoH307 pic.twitter.com/sjkBtXjRgo

— EURACTIV.pl (@EurActivPoland) May 15, 2025

«Це третій в історії людства трибунал такого типу після Нюрнбергського і Токійського. Обидва вони були створені для того, щоб судити тих, хто розпочав Другу світову війну. У нашому випадку Радбез ООН заблокований Росією, тому ми створюємо інший механізм – через Раду Європи», ‒ підкреслила історичну унікальність ініціативи депутатка Верховної Ради України Євгенія Кравчук.

Посадовиця додала, що ідею, яка спочатку здавалася недосяжною, тепер підтримують політично та юридично. «Спочатку деяким країнам це здавалося ілюзією. Але вже в резолюції ПАРЄ 2022 р. ми заклали формулювання, натхненні Нюрнберзьким трибуналом. І зараз ми сподіваємося, що 2026 р. стане роком початку роботи трибуналу», ‒ підкреслила парламентарка.

Посол з особливих доручень, агент України в Міжнародному суді ООН Антон Кориневич повідомив, що до Ради Європи передали три основоположні документи: проєкт угоди між Україною та Радою Європи, проєкт статуту трибуналу і проєкт розширеної часткової угоди. Це дозволить створити керівний комітет, до якого увійдуть держави-члени й асоційовані партнери, які зможуть адміністративно та фінансово підтримувати трибунал. Антон Кориневич уточнив, що комітет міністрів Ради Європи офіційно визнав створення трибуналу пріоритетом. У його ухвалі не лише підтверджене отримання документів, але й міститься рішення, що генеральний секретар Ради Європи має керувати процесом запуску трибуналу.

«Це не одномоментний процес. Потрібно провести підписання, ратифікацію, формування судових палат. Це буде незалежна структура, яка передбачає індивідуальну відповідальність до 20 російських високопосадовців за злочин агресії. Але легітимність цього процесу забезпечується саме широкою міжнародною підтримкою», ‒ пояснив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

За словами Євгенії Кравчук, трибунал потенційно може залучити до відповідальності не тільки РФ, але й інші держави, зокрема Білорусь і Північну Корею. «Білорусь надала інфраструктуру для вторгнення – це очевидно. Північна Корея не лише постачає зброю, але й своїх військових. Це буде визначати суд. Але юридично – це можливо», ‒ прокоментувала вона.

Експерт Української правової консультативної групи Арьє Мора критично висловився щодо обмеження юрисдикції такого трибуналу лише злочином агресії. «Є потенційні злочини проти людяності, які не будуть розглянуті в рамках цього трибуналу. Механізм гібридного суду, який охоплював би більше злочинів, був би ефективнішим. Система правосуддя може просто не витримати», ‒ зауважив він.

На відміну від Мора Олександр Павліченко вважає, що навіть обмежений мандатом трибунал ‒ це важливий крок. «Росія ‒ ядерна держава, яка не зазнала поразки і не визнає МКС. Але цей спецтрибунал зможе виносити вироки за відсутності підсудних. Це нова модель відповідальності. Якщо вона спрацює, її можна буде застосовувати й у майбутньому, наприклад, як у випадку трибуналу щодо Югославії», ‒ додав Антон Павліченко.

Раніше з боку правозахисної спільноти України лунала критика стратегії засудження винних у збройній агресії Росії проти України. Зокрема, експерт української правової консультативної групи Арьє Мора вважав, що звуження предмету розгляду спецтрибуналом тільки злочину агресії не є адекватною реакцією на низку різноманітних злочинів, що караються міжнародним правом.

На думку правозахисника, трибунал може бути створений лише один. І витрачати цей інструмент лише на один вид злочину недоцільно. «Позиція України чітка: агресія почалася в 2014 р. з окупації Криму. Але багато країн вважають початком агресії 2022-й. Судді мають ухвалювати рішення індивідуально в кожній справі. Це забезпечує гнучкість і водночас правову послідовність», ‒ прокоментував Арьє Мора.

Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України ‒ це не лише юридичний інструмент. Його створення є викликом для міжнародного права, можливістю відновити довіру до системи правосуддя та передумовою до миру, що ґрунтується на відповідальності. «Має бути справедливість. Про це весь час говорить Президент Володимир Зеленський. Без справедливості не буде тривалого миру», ‒ наголосила Євгенія Кравчук.