Найбільш імовірно, що в четвер світ дізнається ім’я нового Папи, адже коаліції серед кардиналів-виборців уже чітко окреслені.

«Про це пишуть багато ватиканістів. Усе вказує на те, що перед початком конклаву буде три фракції: радикально-ліберальна, яка може розраховувати на 50–60 голосів, центристсько-ліберальна – на 35–40 голосів і консервативна – на 30–35 голосів», – прокоментував отець Анджей Кобилінський, професор і завідувач кафедри етики Університету Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві.

Конклав розпочнеться вже завтра, 7 травня. Від дня смерті попереднього Понтифіка кардинали збираються на конгрегації, під час яких обговорюють ключові справи для Церкви. Спочатку відбувалося одне таке засідання на день. Учора, за два дні до початку конклаву, їх було вже два.

«На цих засіданнях не звучать імена. Там не буває ані самовисувань кандидатів на пост Папи, ані просування програм нового понтифікату. Це радше час змістовної дискусії кардиналів, яка стосується діагностики теперішньої ситуації в Католицькій Церкві, щоб до неї підібрати профіль нового Папи», ‒ пояснив професор.

Він підкреслив, що «персональні домовленості та створення різних коаліцій відбуваються в кулуарах, під час неформальних зустрічей». «Тоді формуються коаліції і до викликів, які стоять перед Церквою, підбираються імена в окремих фракціях», ‒ додав отець Анджей Кобилінський.

На запитання, коли можна сподіватися появи білого диму із Сикстинської каплиці, він оцінив, що, «найімовірніше, в четвер ми дізнаємось ім’я нового Папи». На його думку, «перший тур голосування, який запланований на 7 травня, найімовірніше, підтвердить цей поділ голосів». Раніше ієрархи обговорювали під час конгрегацій фінансові проблеми Ватикану, справи, пов’язані зі скандалами в Церкві, або питання синодальної реформи.

«Тепер з’явилися критичні зауваження, які стосуються помилок, допущений під час понтифікату Папи Франциска. Кардинали вказують на потребу дещо іншого понтифікату, ніж той, який ми мали протягом останніх років», ‒ сказав завідувач кафедри етики УКСВ.

Він звернув увагу на те, що кардинали говорять про необхідність продовження реформ, розпочатих Папою Франциском, хоч і з певними корективами.

Експерт зауважив, що протягом 12 років понтифікату Франциск скликав лише один надзвичайний консисторій, тобто зібрання всіх кардиналів, для обговорення вибраних релігійних, моральних чи суспільних питань. «Так було в лютому 2014 р., коли в Римі відбувся надзвичайний консисторій щодо шлюбу і родини. Це було перше й останнє таке консультативне засідання. Протягом наступних 11 років Папа Франциск не питав колегію кардиналів про думку з багатьох істотних питань. Це прецедент, якого давно не було в Церкві», ‒ оцінив професор Кобилінський.

Як він нагадав, раніше такі надзвичайні тематичні консисторії відбувалися кожні три-чотири роки.

У конклаві візьмуть участь 133 кардинали ‒ найбільше в історії. Із них 51 – з Європи, 16 – з Північної Америки, четверо – з Центральної Америки, 17 – з Південної Америки, 23 – з Азії, 18 – з Африки й четверо – з Австралії та Океанії. Двоє кардиналів-електорів відмовилися від приїзду до Риму через стан здоров’я. У виборі Папи візьмуть участь четверо кардиналів з Польщі: Станіслав Рилко, Казімєж Нич, Конрад Краєвський і Гжегож Рись.