Світ
Легендарні радіостанції зникли з ефіру

Дональд Трамп призупинив діяльність «Голосу Америки» та «Радіо Вільна Європа».

«Голос Америки» ‒ одна з найвідоміших американських радіостанцій, припинила мовлення. Вся українська редакція перестала працювати, а її працівників відправили у вимушену відпустку. Цю інформацію підтвердив директор української служби Руслан Петричко.

Як повідомляє портал Politico, генеральний директор «Голосу Америки» Майкл Абрамовіц заявив, що всіх 1300 працівників, включно з журналістами, продюсерами та техніками, відправили в адміністративну відпустку. Це перший випадок за всю 83-річну історію, коли радіостанція була змушена замовкнути.

«Не відомо, що буде далі. Наші новини користувалися величезною довірою – 99 % нашої аудиторії вірили в їхню достовірність», – заявив Руслан Петричко.

Неочікувану роль у закритті «Голосу Америки» відіграв Ілон Маск, який очолює Департамент ефективності уряду США. Мільярдер закликав до припинення фінансування «Голосу Америки» та «Радіо Вільна Європа», стверджуючи, що їхня діяльність є неефективною.

«Менше журналістів – менше новин, менше новин – менше проблем», – підсумував Маск на платформі X.

Рішення про ліквідацію «Голосу Америки» має глибші політичні причини. Дональд Трамп ще під час своєї першої президентської каденції прагнув реформувати американські державні медіа, звинувачуючи їх у лівих упередженнях і небажанні наймати правих журналістів. Конфлікт із Білим домом тривав роками – радіостанція неодноразово вступала в суперечки з адміністрацією президента.

Через напружені стосунки Трамп призначив керівницею «Голосу Америки» Кері Лейк – свою прихильницю та колишню телеведучу. Її призначення викликало спротив журналістського колективу, який не збирався змінювати редакційну політику. У підсумку, адміністрація вирішила закрити американські державні медіа та заощадити 370 млн доларів щорічно.

Рішення про закриття «Голосу Америки» викликало хвилю обурення в журналістських колах. Колишній директор станції Елез Біберай оцінив ліквідацію американських державних медіа як «удар по глобальним інтересам США та поширенню демократичних цінностей».

Журналісти були шоковані швидкістю закриття. Дехто дізнався про звільнення вже дорогою на роботу.

Американський прес-клуб закликав Конгрес втрутитися, однак адміністрація Трампа відкрито святкує закриття «Голосу Америки». Радниця президента Кеті Міллер заявила, що «американські платники податків не повинні фінансувати пропаганду, яка шкодить інтересам нації». Тим часом з медіаринку зникають дедалі більше видань. Політична поляризація, яка набирає обертів, та падіння рекламних доходів ускладнюють ситуацію для медіа.

Чи стане закриття «Голосу Америки» початком масштабних змін у глобальному медіаландшафті? Відповідь на це питання ми дізнаємося вже незабаром.

джерело:
Схожі публікації
Польські солдати не повинні брати участь у конфлікті на Близькому Сході, навіть якщо Сполучені Штати цього попросять.
Представники УГКЦ у Польщі зустрілися з американськими єпископами, щоб обговорити душпастирську роботу та підтримку українських біженців, зокрема організацію центрів психологічної допомоги.
Вето президента Польщі Кароля Навроцького щодо програми ЄС SAFE спричинило політичну бурю, а на тлі з’явилися припущення про можливий тиск з-за кордону.
Президент Дональд Трамп заявив у дописі в мережі, що Сполучені Штати не потребують підтримки НАТО в кампанії проти Ірану.
Колишній президент США Джо Байден був спеціальним гостем заходу у Вашингтоні, організованого експослом у Польщі Марком Бжезінським.
Війна коштує – і чимало. Найновіші дані, опубліковані американським аналітичним центром Center for Strategic and International Studies, проливають світло на гігантські витрати, які несуть Сполучені Штати у зв’язку з операціями проти Ірану.
Європейські чиновники побоюються, що Вашингтон може зосередитися на Близькому Сході, скоротивши тиск на Росію та обмеживши постачання озброєння Києву.
Меланія Трамп у ролі головуючої заявила, що Сполучені Штати солідарні з усіма дітьми в усьому світі, і висловила сподівання, що незабаром усі вони житимуть в мирі.
Баварська газета Muenchner Merkur різко оцінила позицію частини західних політиків.