Польща та Україна
Під Києвом вшанували жертв Катинського злочину та війни Росії проти України

Під час вшанування на польському військовому кладовищі в Биківні, що на околиці Києва, прозвучали заклики не дозволити стерти пам’ять про сучасні російські злочини в Україні, як це намагалися зробити з Катинським злочином.

Представники польської та української влади на польському військовому цвинтарі в Биківні під Києвом вшанували вчора, 5 березня, пам’ять тих, хто був замордований радянською владою під час Катинського злочину.

Рівно 85 років тому керівництво СРСР прийняло рішення про знищення понад 20 тис. польських офіцерів, поліцейських, духовенства та представників інтелігенції, захоплених у полон у 1939 р.

Участь у пам’ятному заході взяли, зокрема, представники урядів Польщі та України, військовослужбовці, духовенство та члени родин загиблих. Над могилами помолилися, запалили свічки та поклали квіти.

Як зазначила міністерка культури та національної спадщини Польщі Ганна Врублевська, пам’ять про закатованих поляків невід’ємно пов’язана з пам’яттю про жертв теперішньої війни Росії проти України.

«По-перше, ми вшановуємо пам’ять замордованих, вбитих та полеглих 85 років тому героїв, але ми робимо це під час війни, що тут триває і в якій агресор залишається той самий. Важливо не забувати про закатованих і пам’ятати про них також у контексті того, що відбувається тут і зараз. Хай ця пам’ять та усвідомлення того, що сталося, захистить нас від прийняття поганих рішень у майбутньому», ‒ наголосила міністерка.

Під час поминальних заходів учасники говорили про історію, а також про необхідність боротьби зі злом, яке не зникло, попри розпад СРСР. Зокрема, на цьому наголошував міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

«Наше завдання ‒ відновити історичну справедливість. Це завдання наших двох народів та всього демократичного світу. Зло за 85 років не зникло. Це зло і було, і залишається в Кремлі. Ми повинні бути разом, щоб протистояти цьому злу», ‒ сказав він.

Організатором меморіальних заходів виступило Управління у справах ветеранів війни та жертв репресій РП. Очільник управління, міністр Лех Парелль наголосив, що правда про Катинський розстріл приховувалася роками, тож важливо не дозволити росіянам зробити те саме з правдою про їхні злочини, скоєні в Україні.

«Те, що росіяни зробили Україні ‒ вбивства тисяч людей, зокрема беззахисних, цивільних, жінок, дітей ‒ це щось, що світ не може забути. Ми не можемо дозволити, щоб із цим сучасним злочином сталося так, як було з Катинським злочином, який намагалися стерти із загальної свідомості. Ми не можемо дозволити, щоб за спинами українців були спроби домовитися», ‒ підкреслив він.

Польський військовий цвинтар у Биківні ‒ це місце поховання приблизно 3500 польських громадян, убитих радянською владою в 1940 р. У лісі під Києвом у масових безіменних могилах поховані й жертви інших національностей. Загалом, за підрахунками істориків, там може бути поховано до 120 тис. людей, убитих комуністами.

Пам’ятними заходами у Биківні офіційно розпочалося вшанування 85-х роковин Катинського розстрілу. Відповідно до ухвали Сейму Польщі, цей рік проголосили Роком польських героїв із Катині, Харкова, Мєдного, Биківні та інших місць.

Схожі публікації
Польське радіо для України продовжує розширювати свою аудиторію, будуючи інформаційний міст між країнами, і запевняє, що ці чотири роки ‒ лише початок розвитку.
Мешканці Любліна та представники української громади міста відзначили 212-річчя з дня народження Тараса Шевченка читанням його поезії в однойменному сквері в центрі міста.
Рівно 86 років тому керівництво СРСР на чолі зі Сталіним підписало наказ про знищення понад 20 тис. поляків, які потрапили в полон після 17 вересня 1939 р.
Уперше регулярні програми польською та англійською вийшли в ефір 1 березня 1936 р. у Варшаві. Вони були присвячені культурі та політиці країни.
Відкриття Року Анджея Вайди відбудеться 6 березня – в день сторіччя з дня народження режисера культових фільмів «Попіл і діамант», «Земля обітована», «Людина з мармуру» та «Катинь».
У четверту річницю президент Варшави Рафал Тшасковський на демонстрації солідарності з українцями говорив про підтримку України.
Лідери ЄС зустрінуться з Президентом України Володимиром Зеленським та візьмуть участь у зустрічі «Коаліції охочих».
У Любліні розпочалися триденні заходи «Солідарність без кордонів» із нагоди четвертої річниці підтримки України.
Міністерство культури України видало дозвіл на пошук останків польських жертв українських націоналістів у колишньому селі Гута-Пеняцька у Львівській області. Про це вчора, 18 лютого, відомство повідомило на своєму сайті.