Вільнюс отримав від Європейської комісії титул Зеленої столиці Європи 2025 року частково як стимул. Це відкрито визнали і представники литовської столиці.

У Вільнюсі ще багато потрібно зробити, щоб наздогнати найбільш екологічні міста Старого континенту, але столиця маленької країни, яка ще 40 років тому була частиною Радянського Союзу, має план на масштабний прорив. Саме це й оцінив Брюссель.

Прийнято вважати, що зелені міста – це прерогатива багатого Заходу. Але цьогорічною «зеленою столицею» Європи обрали Вільнюс. Цей титул Європейська комісія щорічно надає містам за їхні зусилля у сфері екології. Хоч інтуїтивно цей статус асоціюється з багатими містами Північної Європи (як-от Копенгаген чи Стокгольм, які вже отримували цей титул), цього разу вирішили відзначити найбільше місто Литви.

Чому саме Вільнюс? Відверто кажучи, трохи «для заохочення», що визнає й місцева влада. Це підтверджує і гасло Вільнюса з цієї нагоди: «Ми створюємо найзеленіше місто».

«Ми ще не є найзеленішим містом. Але ми швидко змінюємося й будуємо одне з найзеленіших міст у світі. Іноді краще мати дуже амбітний план і досягти лише його частини, ніж скромний план. Думаю, жителі Східної Європи часто недооцінюють свої досягнення. Це помилка, бо нам часто вдається дуже багато», — розповів Business Insider директор міського департаменту сталого розвитку Антон Нікітін.

Wilno zostało "Zieloną Stolicą Europy 2025". Litewska stolica przejęła tytuł od hiszpańskiej Walencji. @EUGreenCapital https://t.co/jOia8eG25W

— Redakcja Polska Polskiego Radia dla Zagranicy (@RadioZagranica) January 22, 2025

Місто досі бореться зі скороченням викидів у сфері опалення та транспорту. На перше з них припадає приблизно 60 % усіх міських викидів. У 2023 році Вільнюс заборонив використання вугілля та торфових брикетів, замінивши їх біомасою. Подібні зміни впроваджуються і в системі централізованого опалення. Радикальні рішення частково продиктовані агресивною політикою Росії: через побоювання щодо стабільності постачання газу місто швидко відмовляється від «блакитного палива».

«Литва давно не купує російський газ, так само й місто. Тепер менше ніж 20 % газу використовується для централізованого опалення та теплого водопостачання», ‒ пояснив Антон Нікітін.

Вільнюс пишається тим, що сьогодні 96 % міських ліхтарів використовують LED-освітлення, а до 2027 року цей показник досягне 100 %. Усі лампи живляться виключно з відновлюваних джерел енергії.

Сьогодні на міський транспорт припадає 38 % викидів CO2. Як і багато польських міст, литовська столиця перебуває в процесі великої реформи громадського транспорту. Ще кілька років тому скрипучі старі тролейбуси та автобуси були звичним явищем. Хоч вони трапляються й зараз, за останні сім років місто витратило понад 100 мільйонів євро на оновлення автопарку.

До 2030 року влада міста планує встановити громадські станції зарядки електромобілів у густонаселених районах міста на відстані 500 метрів одна від одної. Передбачено встановлення двох типів станцій – стаціонарних і тих, що вмонтовані в ліхтарні стовпи й працюватимуть у нічний час.

The Opening Ceremony of Vilnius as #EUGreenCapital 2025 is in full swing! 👏🌱

Highlights include:
✔️ High-level discussions on urban resilience and green cities
✔️ Inspiring conversations from members of the Network on #sustainable urban development

🔗 https://t.co/rUoE3Img1a pic.twitter.com/zQLcCsP6Ce

— EU Green Capital (@EUGreenCapital) January 22, 2025

Вільнюс серйозно підходить до розвитку велосипедної інфраструктури. Велосипедна мережа зросла з 30 кілометрів у 2016 році до понад 170 кілометрів сьогодні. Хоч це ще не вражаючий показник, Єврокомісія вирішила відзначити цю еволюцію, зокрема культурні зміни.

«Люди в наших містах люблять автомобілі, це частина символу статусу. Але розвиток велосипедних доріжок дає результати та поступово змінює звички містян», ‒ наголосив посадовець.

Антон Нікітін визнає, що трансформація вимагає значних фінансових вкладень. Загальна вартість може сягнути восьми мільярдів євро. Для міста з бюджетом усього 1,5 мільярда євро це величезне навантаження, без підтримки ЄС не обійтися.

«Екологічна політика коштовна. Ми просимо Єврокомісію про фінансування», ‒ сказав під час церемонії вручення титулу мер Вільнюса Валдас Бенкунскас.