Із білоруських в’язниць звільнили 29 політичних в’язнів, які, за даними державних ЗМІ, були помилувані Лукашенком. Правозахисний центр «Вясна» повідомив, що за ґратами залишаються щонайменше 1283 ув’язнених режиму.
До нової групи помилуваних увійшли 29 осіб ‒ 11 жінок та 18 чоловіків. При цьому серед звільнених є шестеро людей віком до 25 років, троє пенсіонерів, двоє людей з інвалідністю та 15 осіб, що страждають на хронічні захворювання. Це сьома група противників влади, звільнених із в’язниць Лукашенком упродовж останніх пів року.
«Усі вони визнали свою провину, розкаялися у скоєному та подали клопотання про помилування», – повідомляє пресслужба Лукашенка.
Łukaszenka ułaskawił 29 osób skazanych za zbrodnie o charakterze ekstremistycznym https://t.co/Rt3mLsRaBi pic.twitter.com/z3UnEZezi4
— @BELTApopolsku (@BELTApopolsku) December 9, 2024
Імена звільнених осіб не розголошують. Пресслужба Лукашенка зазвичай оприлюднює лише кілька статистичних даних, як-от стать, стан здоров’я чи наявність багатодітної родини. Правозахисники перевіряють інформацію про помилуваних, однак найчастіше, з метою їхньої безпеки, не розголошують імен.
Одночасно в Білорусі тривають політичні репресії: регулярно відбуваються нові арешти та судові процеси за участь у післявиборчих протестах 2020 р., опозиційну діяльність чи навіть за коментарі в інтернеті.
За даними правозахисного центру «Вясна», сьогодні в Білорусі 1283 людини визнані політичними в’язнями. 20 листопада, коли повідомлялося про попередню групу помилуваних, «Вясна» нарахувала 1262 ув’язнених режиму. Це свідчить, що кількість в’язнів сумління зростає, попри офіційно оголошені помилування. Водночас варто зазначити, що дані правозахисників не охоплюють усіх осіб, ув’язнених із політичних мотивів.
На січень заплановані президентські вибори, у яких Лукашенко, не визнаний Заходом, має намір знову взяти участь, щоб залишитися при владі на сьомий термін поспіль. Аналітики вважають, що політичні кроки у вигляді «дозованого» звільнення політичних в’язнів є сигналами для Заходу в надії на відновлення хоча б часткової легітимності та можливої нормалізації відносин.
Білоруська опозиція через масові репресії та відсутність можливості політичної конкуренції в країні назвала ці вибори «безвиборами».
