З’являються чутки, що частина українських учнів, які потрапили до польської системи освіти, відчувають дискримінацію чи відчуття відчуження. Проте Сілезьке управління освіти та Спілка вчителів Польщі стверджують, що не отримували таких сигналів.

Із моменту прибуття українських дітей до польських шкіл, учителі та директори докладали зусиль, щоб забезпечити їм найкращі умови для навчання та інтеграції. Багато педагогів підкреслюють, що польські школи проявили велике зацікавлення та відкритість у прийомі учнів з України. Впроваджено спеціальні інтеграційні заняття, а вчителі приділяли додатковий час індивідуальній роботі з новими учнями.

«Я провела опитування про готовність польських учителів допомагати учням з України й порівняла їх із рекомендаціями фонду, який займається освітою мігрантів у світі. Результати показали, що ініціативи польських учителів значно перевищували те, що фонд вважав хорошою практикою», ‒ заявила заступниця голови Спілки вчителів Польщі Урсула Возьняк.

Вона наголосила, що до спілки не надходили жодні сигнали, які вказували би на дискримінацію чи ігнорування учнів з України.

Dzieci z Ukrainy dyskryminowane w polskich szkołach? Pojawiły się kontrowersje wokół integracji uczniów.https://t.co/YD7qhjHGKB

— Portal Samorządowy (@PSamorzadowy) August 14, 2024

«Я не маю жодної інформації про випадки дискримінації українських дітей у польських школах. Звісно, трапляються поодинокі інциденти, особливо у старших класах, де учні, що стикаються з невизначеністю щодо майбутнього, небажанням вчитися і, ймовірно, воєнною травмою, демонструють складні поведінкові прояви. Проте це були лише поодинокі випадки», ‒ визнала Урсула Возьняк.

Багато вчителів пройшли курси у сфері роботи з дітьми з травматичним досвідом та в мультикультурних середовищах. Попри ці зусилля, деякі українські учні повідомляють, що в польських школах стикалися з дискримінацією або відчували відчуження.

Gazeta Wyborcza нещодавно згадала про Антоніну Микитенко – педагогиню, яка захистила магістерську роботу на тему труднощів, із якими стикаються родини біженців у Польщі. Вона провела дослідження про виховні проблеми. Як стверджує Антоніна Микитенко, їх результати показують, що труднощі у дітей з України, як-от відсутність мотивації до навчання або повна відмова від відвідування школи, частіше трапляються серед дітей, які навчаються лише в польських школах або поєднують навчання в обох системах освіти. Вона виділила кілька основних причин неуспішної інтеграції. На першому місці вона назвала прояви дискримінації за національною ознакою, на які ніхто не реагував.

Дослідження показують, що процес інтеграції особливо складний для підлітків, що може бути причиною того, чому багато батьків вирішують не відправляти своїх дітей до польських шкіл.

Багато вчителів звертають увагу, що труднощі з асиміляцією українських учнів у польських школах можуть бути спричинені кількома факторами. По-перше, однією з основних перешкод є мовний бар’єр. Діти, які погано володіють польською мовою, можуть мати труднощі з повноцінною участю у шкільному житті, що може призвести до відчуття відчуження.

По-друге, на стосунки між учнями можуть впливати культурні різниці. Діти з України можуть відчувати, що до них ставляться інакше, що може бути і результатом неусвідомлених упереджень, і природним наслідком різниць у поведінці та традиціях.

Нарешті, воєнна травма є таким фактором, який може значно впливати на сприйняття українськими дітьми реальності. Діти, які пережили страх, втрату близьких або змушені були втекти з дому, можуть бути більш чутливими до стресу та емоційних проблем. Кожен, навіть найменший негативний досвід у новому середовищі може сприйматися ними як значно більш травматичний.

У місті Катовіце підтримка учнів з України здійснювалася, зокрема, через набір на роботу асистентів учителів і вихователів. У січні 2023 р. в місті з’явилися так звані міжкультурні асистенти.

Міжкультурний асистент – це особа, яка повинна підтримувати не лише дітей-іноземців, що навчаються в польських школах, але й педагогічний колектив. Асистент повинен володіти не лише рідною мовою такого учня, але й знати культуру відповідної країни.

У 2022‒2023 навчальному році в 76 освітніх установах міста функцію міжкультурного асистента виконувала 141 особа.

Згідно з даними Міністерства освіти РП, сьогодні в польських школах навчаються 145 тис. учнів з України. З вересня до них має приєднатися ще 80 тис. дітей, що змусило міністерство збільшити ліміти кількості учнів у класах. Однак Спілка вчителів Польщі вважає, що такий підхід є хибним.

«Це діти, які протягом двох з половиною років були практично поза системою освіти. Дистанційне навчання, яке проводилося з України, було радше формою підтримки, ніж повноцінною освітою. В результаті ці діти були не лише виключені з освітньої системи, але й із природної соціальної інтеграції», ‒ наголосила Урсула Возьняк.

«Тепер включення їх до вже сформованих класів буде величезним викликом. Спілка пропонує, щоб замість збільшення лімітів учнів у класах і втискування туди нових дітей, створювати підготовчі класи, які дозволять поступово долати мовні та соціальні бар’єри. Досить подивитися на наших дітей, які під час пандемії навчалися дистанційно, і згадати, які негативні наслідки це принесло. Боюсь, що тут виникнуть схожі наслідки», ‒ додала заступниця голови Спілки вчителів Польщі.