Таку інформацію озвучила представниця Центру громадянської освіти Пауліна Хростовська. При цьому вона заявила, що найбільшим викликом в освіті учнів із досвідом міграції є мовний бар’єр.

«Цей значний діапазон виникає з різниці між даними, які ми маємо, тобто даними з системи PESEL зі статусом UKR та статистикою Управління соціального страхування щодо отримання виплат 800+ на дітей з PESEL UKR», – сказала старша координаторка освітніх проєктів ЦГО Пауліна Хростовська.

ЦГО вказав у своєму звіті, що кількість дітей шкільного віку в реєстрі PESEL UKR становить 298 тис., 155 тис. з них отримують виплати 800+, а кількість дітей, які відвідують польські школи, сягає 134 тис.

«Якщо від кількості дітей, які отримують виплату 800+, відняти кількість українських учнів у школах, то матимемо 21 тис. дітей шкільного віку, які отримують виплату, але не відвідують польських шкіл. Найімовірніше, ці діти, і це в кращому випадку, дистанційно навчаються в українських школах», – додала вона. Як звернула увагу, частина дітей-біженців з України, які приїхали до Польщі та отримали номер PESEL зі статусом UKR, уже виїхали з Польщі.

Пауліна Хростовська підкреслила, що «найбільш тривожними можуть бути випадки, коли українські учні перебувають у Польщі, але не користуються ні польською системою освіти, ні українською онлайн-школою, або ж теоретично користуються, але фактично не беруть участі в навчальному процесі».

Вона визнала, що через пандемію, а згодом через початок великої війни виключення дітей з системи навчання може тривати близько чотирьох років. Експертка наголосила, що деякі діти не мають контакту з групою однолітків.

Пауліна Хростовська звернула увагу, що навесні 2022 р. польські школи терміново прийняли понад 130 тис. дітей. «Тоді школи не мали системної підтримки та самостійно опрацьовували стратегії. Вони ефективно інтегрували учнів у систему освіти, що є великим успіхом. Школи вже мають дворічний досвід такої діяльності. Крім того, тепер вже є системна підтримка з боку Міністерства народної освіти РП, тому я думаю, що школи, принаймні частково, мають ресурси та свій досвід, який допоможе їм впоратися з цими викликами», – додала вона.

«Найбільшою проблемою в освіті таких дітей вчителі називають мовний бар’єр. Статистика свідчить, що 60 % дітей-біженців з України користуються безплатними додатковими заняттями з польської мови, які пропонують польські школи. Це багато і мало водночас, оскільки це означає, що 40 % випали з цього процесу. Тому в цьому плані ще є над чим працювати», – підкреслила вона.

Експертка звернула увагу, що є мова спілкування, яку діти дуже швидко опановують, перебуваючи в Польщі, тому можуть порозумітися в повсякденних справах з однолітками. Інша справа – це мова освіти, тобто такий рівень польської мови, який дозволяє дітям вивчати хімію, фізику, математику. На думку Пауліни Хростовської, це подолання мовного бар’єру може стати викликом і для вчителів, і для учнів.

Вона заявила, що в школах зросла кількість учнів-біженців з України. Згідно з даними ЦГО, кількість українських учнів змінювалася таким чином: 15 868 (червень 2022 р.), 22 170 (жовтень 2022 р.), 20 387 (квітень 2023 р.), 28 297 (жовтень 2023 р.). Учнів-біженців, що навчаються в школах, майже на 39 % більше, ніж наприкінці минулого навчального року, і на понад 78 % більше, ніж у перші місяці після початку повномасштабної війни.