8 травня 1945 р. в берлінському районі Карлсхорст фельдмаршал Вільгельм Кейтель підписав акт про капітуляцію Третього Рейху. Військові дії в Європі припинилися того ж дня, відразу після 23 години.
Через різницю в часі в Москві було вже 9 травня, тому сьогодні в західних країнах цю річницю не відзначають разом із Росією.
«Ми, що нижче підписалися, діючи від імені Німецького Верховного Командування, погоджуємося на беззастережну капітуляцію всіх наших збройних сил на суші, на морі й у повітрі, а також усіх сил, які перебувають на цей час під німецьким командуванням. Німецьке Верховне Командування негайно віддає накази всім німецьким командирам сухопутними, морськими й повітряними силами та всім силам, які перебувають під німецьким командуванням, припинити воєнні дії о 23:01 за центральноєвропейським часом 8 травня 1945 р.», ‒ йшлося в акті про беззастережну капітуляцію Третього Рейху.
#NarodowyDzieńZwycięstwa
— Senat RP 🇵🇱 (@PolskiSenat) May 8, 2024
🇵🇱 8 maja, w rocznicę zakończenia II wojny światowej, #pamiętamy o wszystkich jej ofiarach.#SenatRP dwukrotnie podejmował uchwały upamiętniające zakończenie wojny, składając hołd żołnierzom, uczestnikom ruchu oporu, członkom Polskiego Państwa Podziemnego… pic.twitter.com/XxC59G97Pq
Навесні того ж року бойові дії в Європі добігали кінця. 30 квітня в Берліні в бункері під рейхсканцелярією покінчив життя самогубством Адольф Гітлер, через два дні столиця Третього Рейху капітулювала, а 4 травня капітулювали німецькі війська на північному заході Німеччини, Данії та Нідерландів. На початку травня бої ще тривали, зокрема, у Північній Італії, Чехії, Північній Хорватії та Південній Норвегії.
1 травня посаду рейхпрезидента обійняв адмірал Карл Деніц, який доручив місію підписання капітуляції генералу Альфреду Йодлю, керівнику штабу верховного командування Вермахту. «Німці хотіли підписати перемир’я із західними союзниками і дати можливість своїм військам, які воювали з Червоною армією, потрапити на Захід, щоб уникнути радянського полону», – розповів історик Другої світової війни Каміль Поліцький. Однак верховний головнокомандувач союзних військ, генерал Дуайт Ейзенхауер не погодився на таке рішення, заявивши, що капітуляція повинна стосуватися обох фронтів.
Німці погодилися на це, і вранці 7 травня в штаб-квартирі Дуайта Ейзенхауера у французькому Реймсі був підписаний акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, пізніше названий протоколом про попередню капітуляцію. Німецькі війська погодилися припинити бої до 23:01 8 травня. Документ підписали американський генерал Вальтер Беделл Сміт і радянський генерал Іван Суслопаров, а у якості свідка – представник Франції Франсуа Севес. Від імені Третього Рейху акт про капітуляцію підписав генерал Альфред Йодль.
«Така скромна церемонія закінчення війни не сподобалася Сталіну з пропагандистських міркувань», – сказав історик. Лідер СРСР вимагав повторного, більш урочистого підписання акту про капітуляцію Німеччини в контрольованому Червоною армією Берліні. 8 травня британський літак із німецькою делегацією з трьох осіб на чолі з фельдмаршалом Вільгельмом Кейтелем приземлився в місцевому аеропорту Темпельгоф. Церемонія відбулася пізно ввечері в будівлі саперної школи в районі Карлсхорст, де був штаб Георгія Жукова. Цього разу з боку союзників підписи поставили британський генерал Артур Теддер, американський генерал Карл Спаатс і маршал французької армії Жан де Латтр де Тассіньї, а також радянський маршал Георгій Жуков. Натомість із боку Німеччини документ підписали фельдмаршал Кейтель, адмірал Ганс-Георг фон Фрідебург і генерал Ганс-Юрген Штумпф.
На жаль, як додав історик, 8 травня не означало повного повернення свободи для багатьох країн Центрально-Східної Європи, включно з Польщею. Відповідно до домовленостей Ялтинської конференції ці країни на понад 40 років опинилися в зоні впливу СРСР.
Капітуляція Третього Рейху припинила військові дії в Європі, хоч в окремих районах ще деякий час точилися бої, а на Далекому Сході ще тривала війна з Японією. Лише 2 вересня 1945 р. Японія капітулювала, остаточно закінчивши Другу світову війну. Цей найбільший конфлікт в історії забрав понад 50 млн цивільних і військових жертв, зокрема, за даними Інституту національної пам’яті РП, від 5,6 до 5,8 млн польських громадян.
Із 2015 р. 8 травня в Польщі відзначають як Національний День Перемоги.