Польський тижневик Sieci в останньому номері пише про те, що на наших очах формується сучасна вісь держав, зацікавлених у перегляді світового ладу.

Цей «чотирикутник зла», як називає ці країни автор статті, складається з Росії, Ірану, Північної Кореї та Китаю. Ворожі до Заходу сили консолідуються, шукають військові рішення, вони переконані, що наближається боротьба не на життя, а на смерть.

Автор статті на сторінках тижневика Sieci посилається на американських експертів, які вказують на формування цього «чотирикутника зла», де країни тісніше співпрацюють між собою і в економічному, і у військовому плані. Поява повномасштабного військового альянсу ще не відбулася, але продовження нинішніх тенденцій може призвести до цього. Як нещодавно з’ясувала американська розвідка, саме завдяки поставкам із Китаю та інших країн Кремль має можливість продовжувати війну і зміг перевести свою промисловість на військове виробництво. Він зробив це, як заявив генерал Крістофер Каволі в Конгресі, «швидше і ефективніше, ніж ми очікували». І цей процес є потенційно найбільшою загрозою для майбутнього.

У ході війни Росія, як і інші держави, що останнім часом зацікавлені в перегляді світового ладу, переживає глибоку внутрішню трансформацію. Ворожі до Заходу сили зміцнюються, сповідують мілітарні доктрини й переконані, що наближається боротьба не на життя, а на смерть.

У Росії на третьому році повномасштабної війни проти України не спостерігається жодних ознак масового опору. Соціальна консолідація, яку нав’язує влада, на практиці означає мілітаризацію та антизахідну ідеологізацію. Змінюються навчальні програми, у школах запроваджують уроки пілотування бойових безпілотників, а Сєргєй Караганов, впливовий політолог і радник Кремля, навіть говорить про виховання «покоління воїнів», людей, які будуть готові воювати із Заходом ще довгі роки. Це супроводжується агресивною пропагандою, в світлі якої Росія є жертвою нападу й повинна захищатися. Інакше, мовляв, вона зникне з карти світу.

Що робити в такій ситуації? Автор статті цитує президента Фінляндії, на думку якого варто відновити загальний військовий обов’язок, від якого, наприклад, Фінляндія ніколи не відмовлялася. Чому? Щоб запобігти зростанню російської переваги і таким чином збільшити силу стримування, адже це означає здатність зберігати мир.