Конвенція, спрямована на захист національних меншин від дискримінації, сприяє збереженню їхньої культури, релігії та традицій, забезпечує їхнє право вільно послуговуватися рідною мовою.

Радіо «Свобода» повідомило, що Путін підписав закон про денонсацію Конвенції Ради Європи щодо захисту національних меншин.

Конвенція була підготовлена під егідою Ради Європи в 1995 р. і набула чинності через три роки. Учасниками конвенції є 38 держав (уже без РФ) із 47 членів Ради Європи.

Ініціатором денонсації конвенції виступив Путін. Причиною такого кроку став, за словами російського диктатора, «дискримінаційний підхід до Росії в світлі положень конвенції».

Законопроєкт був внесений на розгляд президентом РФ наприкінці вересня. 10 жовтня його схвалила Державна дума, а наступного дня текст документа схвалила Рада Федерації.

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться про те, що Рада Європи у вересні 2022 р. «суттєво обмежила повноваження російського експерта в консультативному комітеті». Росія втратила можливість брати участь у прийнятті рішень і відстежувати випадки порушення прав меншин, «насамперед російськомовного населення». У документі вказано, що вихід із Конвенції Ради Європи щодо захисту національних меншин «дозволить уникнути дискримінаційного ставлення до РФ».

Окрім того, в умовах війни Росії з Україною Москва втратила право на міжнародний моніторинг випадків порушення прав національних меншин, зокрема російськомовного населення за кордоном.

16 березня 2022 р. Росію виключили з Ради Європи. Напередодні Парламентська асамблея одноголосно проголосувала за її виключення.

Радіо «Свобода» нагадує, що в лютому 2023 р. Держдума ухвалила закон про денонсацію Росією 21 договору з Радою Європи, включно з Конвенцією з прав людини.

Серед національних меншин, які проживають у Росії, кількість поляків оцінити важко. Офіційні російські дані вказують на 22 тис., але потрібно враховувати, що багато людей не визнають свого походження через утиски з боку влади або труднощі з пошуком гідної роботи чи отриманням належної освіти.

Неофіційні оцінки різняться й коливаються від кількох десятків тисяч до навіть кількох сотень тисяч поляків та осіб польського походження, більшість із яких є нащадками кількох хвиль депортацій, спричинених польськими національними повстаннями.

Остання велика депортація відбулася в 1940-х рр., коли влада СРСР депортувала поляків, що проживали на територіях, які до Другої світової війни належали Республіці Польща. За приблизними підрахунками, у той час було депортовано щонайменше 200 тис. осіб.