Сплав каньйоном Дунайця є однією з головних туристичних принад Малопольщі, яка існує вже майже 200 років. Традиції сплаву лісу та інших вантажів по цій річці сягають навіть XVI ст.
З ініціативою включення традиції сплаву річкою Дунаєць до Національного списку нематеріальної культурної спадщини Польщі виступило Польське товариство пенінських плисаків, яке з 1934 р. організовує рафтинг каньйоном Дунайця.
Президент товариства Єжи Регець підкреслив в інтерв’ю PAP, що цей факт став для плисаків великою честю та престижем, а також даниною пам’яті їхнім предкам, які поколіннями займалися туристичним рафтингом.
@TeleexpressTVP | Pienińscy flisacy z fasonem wpłynęli na Listę Niematerialnego Dziedzictwa Kulturowego. "Tradycje flisackie na Dunajcu w Pieninach" sąsiadują z tak znanymi dobrami niematerialnymi jak krakowski pochód Lajkonika czy górnośląska Barbórka. pic.twitter.com/5G1P27osRy
— TOP TVP INFO (@TOPTVPINFO) July 24, 2023
«Наші старання щодо внесення рафтингу до національного списку тривали близько півтора року. Ми організовували багато зустрічей на цю тему, збирали підписи під нашою заявкою, в якій намагалися довести, що традиція сплаву Дунайцем сягає майже 200 років. Ми постійно плекаємо цю традицію та представляємо наш місцевий колорит», ‒ заявив очільник пенінських плисаків.
Єжи Регець нагадав, що найдавніші зафіксовані туристичні слави каньйоном Дунайця відбулися ще в 1832 р., а місцеві плисаки працюють організовано майже 90 років, адже в 1934 р. було створено Польське товариство пенінських плисаків.
«Товариство об’єднує майже тисячу членів, а плисаків, які сплавляються річкою, є 500. Під час туристичного сезону флот плисаків складається з 250 плотів. Це фах, який передається від діда до батька та від батька до сина», ‒ пишається Єжи Регець.
Рафтинг каньйоном Дунайця в Пенінських горах дуже популярний серед туристів. Торік на рафтингових плотах сплавилися понад 340 тис. туристів. Сезон туристичних сплавів Дунайцем традиційно починається в квітні і триває до кінця жовтня. Сплав каньйоном на дерев’яних плотах починається в Сромовцях-Контах і має два варіанти: коротший – до Щавниці й довший – до Кросценка. Маршрут до Щавниці протяжністю 18 км займає 2 год. 15 хв., а подорож річкою до Кросценка триває 2 год. 45 хв. і є на 5 км довшою.
Початки сплаву Дунайцем сягають XVI ст., а його розквіт припадає на XVIII–XIX ст. Пенінські горяни спочатку сплавляли по річці деревину. Пізніше вони почали на плотах перевозити деревне вугілля, смолу, сушені фрукти, зерно. Деякі вантажі місцеві плисаки сплавляли аж до Гданська. Останні сплави деревини тут можна було побачити ще в 1970-х. Сьогодні ці традиції живуть завдяки туристичному рафтингу.
Список нематеріальної культурної спадщини було створено в Польщі у 2014 р. відповідно до положень, прийнятих конвенцією ЮНЕСКО.