Польща та Україна
Польський дипломат: «Питання складної польсько-української історії потрібно піднімати рішуче, але виважено»

Заступник міністра закордонних справ РП Аркадіуш Мулярчик заявив, що питання Волинської трагедії досі живе в пам’яті багатьох польських сімей.

«Ми не повинні залишати цю тему поза увагою, її потрібно підіймати в певній перспективі – рішуче, але виважено. І треба це робити за посередництвом діалогу і співпраці обох сторін», – наголосив дипломат.

«Варто підкреслити, що це проблема нашої спільної історії, а питання Волинської трагедії не є темою табу в наших відносинах. Сьогодні це не є і не може бути найактуальнішою темою для української сторони, тому що Україна бореться за своє життя, що не змінює того факту, що це дуже важлива тема для поляків», ‒ заявив Аркадіуш Мулярчик.

«Ми повинні рішуче піднімати цю тему. Сьогодні це тема, над якою повинні працювати українці. Ми усвідомлюємо, що в Україні триває війна, тому виявляємо підтримку та надаємо допомогу, але водночас ми очікуємо від української сторони розуміння нашої чутливості. Тема Волинської трагедії досі жива в пам’яті багатьох польських родин, зокрема в моїй», – додав заступник очільника польського МЗС.

Посадовець вважає, що «це питання в певній перспективі потрібно рішуче піднімати, але не через дописи в Twitter, оскільки ця практика не йде на користь ні Польщі, ні Україні, а лише через діалог і співпрацю обох сторін та остаточне врегулювання питання без негативних взаємних емоцій».

Він підкреслив, що сьогодні поляки завдяки своїй відкритій позиції, підтримці та допомозі, яку вони надають Україні, здобули серед українців велику симпатію, тому, за його оцінкою, це є добрим підґрунтям для початку таких розмов.

«Історична політика є важливою частиною політики кожної держави, зокрема між сусідами, тому тему Волинської трагедії ми точно не забудемо й не залишимо без уваги», – запевнив заступник міністра закордонних справ.

Речник МЗС РП Лукаш Ясіна в п’ятницю в ефірі програми Onet Opinions розповідав про прийдешню 80-ту річницю Волинської трагедії.

«Я сприймаю це особисто, бо я майже волинянин, і хоча мій рід не волинський, я виріс серед людей, які звідти втекли. Я пам’ятаю часи, коли цей злочин не був проблемою, тому що про нього мало знали. Але тепер це так, і ніхто не може змінити цей факт. Неможливо повернути час назад, і ніколи не настане слушний час, щоб говорити. Це треба нарешті сказати один одному, бо досі лунають голоси, що заради польсько-українських відносин варто менше говорити про Волинь», – сказав Лукаш Ясіна.

«Польське суспільство чітко висловилося, що це важливіше, ніж якісь кулуарні дипломатичні перемовини. Це щира розмова між лідерами, яка також мала місце на початку квітня. Це настільки важлива справа, що її потрібно вирішувати саме на такому рівні», – прокоментував речник.

Він додав, що, на його думку, українська сторона не розуміє, наскільки це питання важливе для поляків. На запитання, чи таке ставлення демонструє український президент, він відповів: «Можливо. У президента Володимира Зеленського сьогодні теж багато інших проблем. Я тут нікого не виправдовую, а просто намагаюся зрозуміти. Це також риса дипломатії», ‒ додав Лукаш Ясіна.

На запитання, чи повинен Президент України вибачитися за Волинську трагедію, речник відповів, що українська держава цього не зробила, але президент повинен узяти на себе більше відповідальності.

Його запитали, як має виглядати таке вибачення. «Вибачте і просимо у вас вибачення. Така формула дуже добре працює у випадку польсько-українських відносин. Польська держава взяла на себе відповідальність за злочини, які вчинила Польща проти українців. З боку України такої відповідальності немає, хоч багато чого змінилося на краще. Наприклад, минулорічні жести, але вони були здійснені на рівні українського посла», – наголосив Лукаш Ясіна.

За словами речника, діалогу з проблемних питань польсько-українських відносин на рівні президентів не вистачає.

На слова речника МЗС відреагував посол України в Польщі, надіславши заяву порталу Onet. «Будь-які спроби нав’язати Президенту України чи Україні те, що ми маємо робити у зв’язку з нашим спільним минулим, є неприпустимими та прикрими. Ми пам’ятаємо історію, готові до діалогу і взаємного розуміння, та водночас закликаємо до поваги й виваженості в заявах, особливо в складній реальності геноцидної російської агресії проти українського народу», – написав український посол.

«Окрім того, відома формула справжнього примирення в українсько-польських відносинах, яку взяли за основу ієрархи наших Церков, розуміючи хід історії та всю морально-християнську сутність наших відносин. Вона звучить так: «Прощаємо і просимо вибачення», що передбачає визнання помилок з обох сторін», ‒ додав у заяві Василь Зварич.

Твіт такого змісту з’явився на сторінці посла в суботу. Однак учора, 21 травня, цей допис зник, але з’явився новий. «Мій вчорашній допис був реакцією на слова речника польського МЗС, який прямо вказав, що повинен зробити український президент. Я вважаю таку форму спілкування недоречною. Ми відкриті до діалогу, співпраці в питаннях історії, ми розуміємо її значення, ми вшановуємо пам’ять жертв. Разом ми сильніші», ‒ написав Василь Зварич.

джерело:
Схожі публікації
Україна надала дозволи на проведення ексгумацій польських поховань у Галичині та на Волині.
Польська компанія веде переговори про більшу активність у співпраці з Україною.
Фундація «Свобода і демократія» проводить набір учасників до програми «Мінігранти 2026». Центр підтримки поляків за межами Польщі у сфері залучення коштів. Компонент 1», яка підтримує проєкти, спрямовані на активізацію польської діаспори.
Лауреатка Нобелівської премії з літератури Ольга Токарчук бере участь у фестивалі «Книжковий Арсенал», де наголосила на важливості культури й літератури під час війни.
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про ратифікацію нової угоди з Україною, яка передбачає швидший обмін даними між правоохоронцями та посилення протидії диверсіям і злочинності.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Фонд міжнародної солідарності приймає заявки на участь у Програмі стажування «WIN4UA 2026» (Welcome Internships Network for Ukraine), яка передбачає інтенсивне навчання, зокрема курс польської мови, та стажування в польських гмінах для представників українських громад.