Однією з цих двох осіб, які складали вчора, 8 травня, іспит з лемківської мови, була Магдалена Кузьмич – учениця загальноосвітньої школи № 1 у Горлицях у Малопольському воєводстві.

«Лемківська мова жива в нашій сім’ї», – заявила випускниця.

Магдалена закінчила іспит на пів години раніше виділеного часу і була задоволена тим, як його написала. «Теми були не дуже складні, тому писати було легко», ‒ заявила вона в інтерв’ю журналісту Польського пресового агентства. Випускниця середньої школи змалку користується лемківською мовою, тому що лемківська мова і традиції живі в її родині, яка мешкає в одному з сіл поблизу Горлиць.

«У нашій родині лемківська мова культивується з діда-прадіда. Вона переходить із покоління в покоління. Мої дідусі, бабусі та батьки розмовляють лемківською мовою, а моя сестра два роки тому теж складала випускний екзамен із цієї мови. Це все залишається в сім’ї», ‒ зізналася випускниця

За її словами, вона не пов’язує свої подальші навчальні плани ні з цією, ні з іншими мовами. Після закінчення середньої школи вона планує продовжити навчання, пов’язане з фізіотерапією або екстреною медициною.

Заступник директора її школи Роберт Гура розповів, що іспит із лемківської мови можуть складати лише особи, які декларують свою приналежність до цієї меншини. У Горлицькому повіті досі живуть лемки, тому курс цієї мови в місцевій середній школі є дуже популярним.

«У нашій школі лемківську мову викладає фахівець, і щороку набирається група учнів, які вивчають цю мову. Були роки, коли ми мали кільканадцять таких учнів, але зазвичай така група нараховує до 10 осіб», ‒ зазначив заступник директора. Цього року такий клас є навіть міжшкільним, адже його відвідують і учні іншої горлицької школи.

За словами педагога, деякі з цих учнів вирішують складати іспит із лемківської мови. Протягом останніх років було 3‒4 таких учнів і всі вони склали іспит на відміннно.

Лемківська мова вважається в Польщі русинською мовою, яку ще називають лемківсько-русинською, русинсько-лемківською, карпато-русинською чи бачвансько-руснацькою. Вона належить до слов’янських мов. Нею користуються русини ‒ етнічна група східних слов’ян, що проживає в Карпатах. Лемківська мова має багато діалектів, які в різних регіонах називають по-різному.

Серед самих лемків класифікація їхньої мови є спірним питанням, пов’язаним переважно з політикою та історією. Одні вважають лемківську мову українським діалектом, а себе ‒ українцями, а інші вважають себе окремою національністю зі своєю мовою, незалежною від інших слов’янських мов.

Лемківська мова була визнана мовою меншини в Польщі у 2005 р. Окрім кваліфікованих викладачів лемківської мови, її викладають вчителі української мови, які розглядають її як український діалект. Під час Національного перепису населення 2021 р. про свою лемківську національність заявили понад 12,7 тис. осіб.

Лемки – східнослов’янська етнографічна група. Територія історичної Лемковини в Польщі простягається вздовж Карпат, по обох схилах Східних Бескидів, між річками Сян і Дунаєць. Кількість лемків у міжвоєнній Польщі оцінювали в 100‒120 тис. осіб. Вони належали до греко-католицької та православної церков. До сьогодні лемки користуються кирилицею. Їхня культура була типовою для прикордонних регіонів і поєднувала в собі елементи культури Сходу і Заходу.

У 1944‒1946 рр., в рамках  так званого взаємного обміну населенням між Польщею та СРСР, лемки були депортовані в радянську Україну, а в 1947 р. в рамках операції «Вісла» були переселені на землі західної та північної Польщі. Сьогодні їх найбільше скупчення – в околицях Легниці та Любліна в Нижній Сілезії, в Любуському воєводстві та в кількох гмінах Горлицького повіту на історичній Лемковині, куди вони повернулися після 1956 р.