«Консервативний прем’єр Александр Вучич переміг у недільних виборах у Сербії, отримавши 58 % голосів у першому турі», – повідомляє агентство «Reuter».
Агентства «AP» та «EFE» повідомляють, що прем’єр переміг, здобувши підтримку близько 55 % виборців.
Переміг фаворит
Кандидата від консервативної Сербської прогресивної партії (SNS), 47-річного Вучича, ЗМІ називали «політичним хамелеоном». Він був фаворитом виборів.
За повідомленнями дослідницької групи «Ipsos», на другому місці із 14 % опинився речник громадянських прав Саша Янкович, який брав участь у виборах як незалежний центрист.
Третє місце здобув політичний діяч і комік Лука Максімович (9 % голосів), а наступне – міністр закордонних справ Вук Єреміч, якого називали одним із головних суперників Вучича (майже 6 % голосів).
Нижча явка
Виборчі дільниці закрили о 20 год. Як повідомила центральна виборча комісія, за дві години до завершення голосування, явка становила 46 % – на 2 % менше, ніж під час минулих виборів у 2012 р. «AP» відзначала, що вища явка була би на користь опозиційним кандидатам.
Незалежні спостерігачі інформували про окремі порушення протягом голосування: спроби підкупу виборців або спроби голосування особами, що не мають відповідного документу. З 7,1 млн мешканців Сербії право голосування мали 6,8 млн осіб.
Перемога закріпить позицію Вучича, який очолював уряд із 2014 р. як головний політик у регіоні. Хоча в Сербії справжню владу має уряд, а повноваження президента невеликі, посада є дуже престижною.
Якщо остаточні результати підтвердять висновки попередніх підрахунків, Вучич замінить свого близького союзника Томіслава Николича, разом із яким з 2008 р. заснував SNS після офіційної відмови від націоналістичного минулого та обрання європейського напрямку.
Хто такий Вучич?
У 1995 р. як депутат Сербської радикальної партії (SRS) Воїслава Шешеля він погрожував, що у випадку міжнародної інтервенції у Боснії та Герцеговині «за кожного убитого серба ми вб’ємо сто мусульман». Коли у 1998 р. під час війни у Косові він був міністром інформації в уряді Слободана Мілошевича, підписав закони, які вводили космічні штрафи для ЗМІ, що критикували владу.
До 2008 р. відкрито захищав колишніх сербських лідерів, боснійських генералів Ратко Младича та Радослава Караджиця, якого у березні 2016 р. Гаазький трибунал засудив до 40 років ув’язнення за геноцид у Сребрениці.
Вучич почав змінюватися після створення у 2008 р. партії SNS, що з’явилася внаслідок розламу радикалів – її політики злагодили дискурс, повернулися обличчям до ЄС та почали закликати до порозуміння на Балканах. Вучич розірвав зв’язки із минулим, повторював, що цей етап був помилкою. У 2010 р. він заявив, що відчуває сором через події у Сребрениці, де серби у 1995 р. вбили більше 8 тис. мусульманських чоловіків і хлопців.
За повідомленнями ЗМІ, Вучич використовує своє дволике нутро, щоб здобути симпатію і проєвропейських сербів, і радикальних націоналістів, і представників ЄС, і російських лідерів. Якщо йдеться про закордонну політику, то, власне, із Росією, традиційною союзницею Сербії, прем’єр підтримує добрі стосунки.
Джерело: tvp.info
